Ключовими на саміті ЄС, котрий розпочався 27 червня, стали безпека в регіоні та кадрова політика. Україна докладає зусиль, щоб її підтримка європейськими країнами була беззаперечною. Перший день саміту показав, що є підстави сподіватися на успіх. Чому – аналізувала Gazeta.ua.

Зустрічі для гострих питань

Із заяв президента Володимира Зеленського у Брюсселі було видно, що офіційний Київ налаштований зняти більшість гострих питань з майбутніми сусідами по ЄС.

Президент України зустрівся не лише з однодумцями, президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та президентом Ради Європи Шарлем Мішелем, але і з тими лідерами, котрі почасти налаштовані до українських перспектив у ЄС скептично.

Перші перемовини – з новим президентом Словаччини Петером Пеллегріні. Напередодні офіційна Братислава заявила про приєднання до чеської ініціативи “снаряди для України”. Сам Пеллегріні зазначив, що Словаччина вже давно підтримує Україну, тільки не афішує це. Наприклад – постачає електроенергію.

Пеллегріні спокійний, а Орбан на нервах

“Варто судити не за газетними заголовками чи резонансними висловлюваннями, а за тим, що Словаччина зробила”, – наголосив він.

Словаччина є важливою країною для нас у Східній Європі, особливо з огляду на позиціонування Угорщини та Сербії щодо російської війни в Україні. На зустрічі з Зеленським Пеллегріні, по суті, підтвердив спадковість курсу його попередниці на посаді президента Зузани Чапутової. Хоча Пеллегріні вважався соратником прем’єра країни Роберта Фіцо, котрий за своїми поглядами тяжів до прем’єра Угорщини Віктора Орбана, є підстави вважати, що новий президент не змінюватиме курсу Чапутової або ці зміни не будуть кардинальними. Приєднання до чеської ініціативи – красномовний жест. “Плідна та добросусідська дискусія”- оцінив підсумки перемовин Пеллегріні.

Інтригуючим було спілкування з прем’єром Віктором Орбаном, який сам підійшов до Зеленського, потис руку і вони кілька хвилин досить емоційно жестикулюючи, щось обговорювали. Що саме, здогадатися не складно, бо напередодні ЗМІ опублікували 11 вимог Орбана до України, котрі Угорщина вписала у переговорні рамки вступу нашої країни до ЄС.

Серед них визнання територій на Закарпатті угорськими землями, зміна виборчої системи для представлення угорців у Верховній Раді та інші новації, для котрих потрібно вносити зміни до Конституції. Навряд чи це на часі для країни у стані війни. Згодом політичний радник прем’єра Балаш Орбан пояснив: угорський керівник пояснював, що розблокує фінансову допомогу Україні за умови неучасті в цьому коштів і ресурсів самої Угорщини.

Буде зброя, буде і наука

Ключовою для України подією стало підписання безпекової угоди з Євросоюзом. Згідно з текстом документа, котрий був опублікований у ЗМІ перед подією, ЄС зобов’язується:

постачати зброю та проводити навчання ЗСУ,

допомагати у 9 сферах безпекової політики.

У разі нападу на Україну Євросоюз повинен провести з нею негайні консультації щодо потреб та “швидко визначити” подальші кроки.

Термін дії угоди не зафіксований, обумовлено лише, що вона діятиме протягом усього євроінтеграційного процесу України. Не раніше ніж через 10 років документ може бути переглянутий.

Угода з ЄС закріплює статус України як, – із високою вірогідністю, -майбутнього члена євроспільноти та є продовженням “безпекового марафону”, адже до того аналогічний за суттю документ було підписано зі США. А також двосторонні угоди з низкою країн Європи та світу.

Документ, підписаний на саміті ЄС, “вперше закріпить зобов’язання всіх 27 держав-членів надавати Україні широку підтримку попри будь-які інституційні зміни всередині”, – заявив президент Володимир Зеленський.

Аналогічні угоди було підписано також із Литвою та Естонією. Президент України також зустрівся з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, який заявив: “Ми на шляху до доброго саміту як для України, так і для НАТО”.

Краще запобігти

“Дуже важливо, щоб ми посилили військову підтримку України, зосередилися на ППО, боєприпасах і ракетах. Окрім того, маємо продовжувати консолідувати світову спільноту для досягнення справедливого миру в Україні на основі Статуту ООН” ,- заявив з цього приводу президент Ради Європи Шарль Мішель.

Утім, Європа на саміті продемонструвала ширший підхід: країни Балтії та Польща напередодні закликали ЄС до розбудови спеціальної оборонної смуги на кордоні з Білоруссю та з Росією. Нагадаємо, про загрози з боку Білорусі говорив президент Польщі Анджей Дуда під час нещодавнього візиту до Китаю.

До слова, звертаючись до учасників саміту, Володимир Зеленський припустив, що до ЄС вступить і Білорусь, бо “це європейська нація, котра має європейське майбутнє”.

Кадри та майбуття

Щодо “будь-яких інституційних змін”, про які згадав Зеленський, скоріш, він мав на меті й кадрові питання. На саміті визначилися з претендентами на найвищі посади, чого не вдалося зробити на неформальній зустрічі 17 червня через протидію правих сил. Напередодні стало відомо про досягнення консенсусу щодо другої каденції Урсули фон дер Ляєн як президентки Єврокомісії та обрання прем’єра Нідерландів Марка Рютте генеральним секретарем НАТО. На саміті ЄС у Брюсселі 27 червня учасники затвердили президента Ради Європи Антоніу Кошта (прем’єра Португалії) та головну дипломатку Євросоюзу Каю Каллас (прем’єрку Естонії).

Ще має бути голосування, а там можуть виникнути проблеми через посилення позицій правих сил. Але кардинальних змін не очікується. Тим не менш, можуть виникнути питання до Кошти, котрий має м’яку позицію до РФ, зазначила політологиня Аманда Пол. “У ЄС немає місця для симпатій до Росії”, – зазначила вона.

Залишається ще одна важлива для України кадрова інтрига – хто увійде до складу Єврокомісії? Однак це не змінить загального настрою ЄС на перемогу України, про що заявили і Марк Рютте, і Кая Каллас. На додачу, підписано ще дві безпекові угоди.

Політична перемога

27 червня працювала Парламентська Асамблея Ради Європи, де Україна здобула потужну політичну перемогу. Як повідомила народна депутатка та членкиня делегації Верховної Ради у ПАРЄ Євгенія Кравчук, затверджено основні українські ініціативи:

Міжнародний компенсаційний механізм (виплати постраждалим від війни) + Реєстр збитків,

Формула миру та Глобальний саміт миру,

Спецтрибунал для розслідування злочинів РФ на території України.

Також ПАРЄ визнала “рашизм” ідеологією. Відтепер його можна буде вживати в офіційних документах та у спілкуванні з конкретним значенням – цілеспрямований геноцид українського народу, зазначила депутатка Верховної Ради Лариса Білозір.

До слова, напередодні ЄС погодив санкції проти Білорусі, щоб закрити лазівки для РФ. На засіданні ПАРЄ 27 червня було ухвалено окрему резолюцію про антиросійські санкції із закликом негайно припинити постачання важливих ресурсів та виробів до країни-агресорки.

Згідно зі ще одним ухваленим рішенням ПАРЄ, після завершення війни українські громадяни матимуть виплати для повернення на батьківщину.

І про гроші

27 червня Україна отримала 1,9 мільярда фінансової допомоги від Євросоюзу за програмою Ukraine Facility. Естонія відраховуватиме на наші військові потреби 0,25% свого ВВП протягом наступних 4 років, заявила Кая Каллас. Якби всі союзники робили так, то перемога України була б швидшою, зазначила вона.

Фінансовому питанню Євросоюз приділив на цьому саміті особливу увагу. Крім Ukraine Facility, ведуться перемовини про надання Україні ще 50 мільярдів євро додатково від “заморожених” активів РФ, повідомив Шарль Мішель. “Це стане сигналом Росії, що вона не зможе нас залякати, що ми твердо підтримуємо Україну в боротьбі за її майбутнє та за спільні цінності”, – заявив він.

“Я вдячний за рішення надати Україні фінансові ресурси із “заморожених” російських активів. Справедливо, що активи терористичної держави будуть працювати на захист України, яка страждає від російського терору… І ми маємо знайти правильний спосіб конфіскувати всі ці активи”, – заявив Зеленський.

ЕС моментально перейшов до дій і запровадив новий механізм, згідно з яким можна буде заарештовувати активи російських компаній. На це боляче відреагували у Росії. Заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв заявив, що за певних обставин вилучення російських активів можна розцінити як акт агресії. “У відповідь у держави може виникнути право на індивідуальний або колективний самозахист”.

Сухий підсумок

Україна цілком може претендувати на роль фундатора Євросоюзу у новому форматі. Адже вперше зазнає змін фундаментальна ідея створення ЄС – економічна, фінансова вигода. Через збройну агресію РФ до України на перший план вийшло питання безпеки. Тому, можна сказати з огляду на безпекову угоду, що Україна формує поступову трансформацію економічної спільноти ЄС у спільноту безпекову, звернув увагу політтехнолог Олег Постернак: “У Євросоюзі обговорюють створення армії, посилення кордонів, побудову ліній оборони. Безпекова угода свідчить, що Євросоюз не залишить Україну в біді навіть військовим чином. Паралельно запускається ідея Українського фонду миру, це також важлива, ґрунтовна ідея”.