Після кривавих заворушень у Кенії, про які ми писали напередодні, уряди ще двох країн заявили про резонансні спроби політичної дестабілізації.
Танки у палаці
У ніч на 27 червня світові інформагенції повідомили про те, що військові зайняли урядовий квартал у столиці Болівії – місті Ла Пас. Повсталі захопили основні адмінбудівлі та посунули на президентську резиденцію Casa Grande. Опівночі (за київським часом) з’явилися перші повідомлення, що танки в’їхали на територію президентського палацу. Повстанцями керував генерал Хуан Хосе Суньїгу, якого напередодні президент Болівії Луїс Арсе відправив його у відставку.
За демократію
Президент Болівії Арсе заявив про зазіхання на демократію та закликав громадян мобілізуватися і дати відсіч заколотникам.
“Ми не можемо допустити, щоб спроба заколоту знову призвела до загибелі болівійців. Хочемо закликати всіх захистити демократію!” – сказав він у зверненні до нації.
Але генерал Суньїгу, вважає, що і він захищав демократію. “Збройні сили мають намір зробити її справжньою, а не тією, котрою управляють одні й ті самі кілька осіб по 30-40 років”, – повідомив він після успішного штурму Casa Grande.
Несподіване зізнання
Коли Суньїгу проник у палац, то зіткнувся з президентом Арсе, який вийшов назустріч заколотникові.
“Я ваш капітан, я вам наказую відкликати ваших бійців і не допущу непокори!” – заявив президент екс-командувачу.
Після чого, як повідомляють місцеві джерела, вони пішли на перемовини.
Згодом військові відвели техніку від президентського палацу, бо тим часом Арсе встиг привести до присяги нового командувача – Хосе Вілсона Санчеса. Той і відправив військових по домівках.
А бунтаря Суньїгу арештувала поліція. Причому генерал зробив дивне зізнання – нібито це все була постановка.
“У неділю у коледжі Ла Салль я зустрівся з президентом. Він сказав мені, що ситуація дуже погана. Я запитав: “Вивести бронетехніку?” Він сказав виводити у понеділок”, – розповів генерал журналістам, поки йшов до поліцейської машини.
Пригожин по-болівійськи
Болівійцям до держпереворотів не звикати. Суньїгу у своїй промові натякнув на Ево Моралеса, лівого політика, котрий з 2006 по 2019 роки був президентом країни. У 2019 році він знову виграв вибори, але болівійська опозиція та військові повстали, вимагаючи чесного голосування. Моралес втік до Мексики. Тимчасово до влади прийшла політикиня Жанін Аньєс, котру згодом звинуватили у спробі державного заколоту та відправили до в’язниці на 10 років. Відбулися повторні президентські вибори у 2020 році.Тоді до влади прийшов чинний президент Луїс Арсе – колишній близький соратник Ево Моралеса. У наступному році в Болівії знову вибори. Напередодні повстання 26-27 червня генерал Суньїгу заявив про загрозу від Ево Моралеса – начебто той має наміри балотуватися у президенти. “Я його вб’ю”, – пообіцяв генерал.
Тепер проти нього та всіх учасників заколоту порушені кримінальні справи. Цей дивний бунт дуже схожий з бунтом Пригожина у Росії: ефектний початок – захоплення адмінбудівель без спротиву – наполягання на бесіді з президентом.
Кремлівський слід
Світове співтовариство засудило заколот у Болівії так, як і бунт Пригожина. Парагвай, Мексика, Євросоюз виступили проти будь-яких спроб силоміць повалити законну владу. Посольство США закликало до спокою. Найрішучіше засудила події в Ла Пасі Росія.
По-перше, відгомін пригожинського бунту ще свіжий. По-друге, президент Арсе був одним з почесних гостей Санкт-петербурзького економічного форуму нещодавно та й узагалі “тягне руку” за РФ з часів пандемії, тоді країна купувала вакцини у Росії. Тому для Кремля ситуація чутлива.
Але експерти вважають, що глибинні причини двох бунтів – російського та болівійського – різні.
Болівійці не підтримали
Широкі верстви болівійського суспільства дуже незадоволені економічною ситуацією, зазначив професор кафедри держуправління і держполітики Корнельского університету Густаво Флорес-Масіас.
“Це незадоволення накладається на майбутні вибори, адже Арсе переміг як опонент Моралеса, а для людей ситуація не змінилася на краще”, – каже він.
Суньїга у своєму зверненні заявив, що у народу немає майбутнього, бо немає сил боротися проти антинародної влади. А в армії – є.
“Попри “недемократичний” характер події, важливо наголосити, що болівійський народ приголомшений, так би мовити, обличчям цього заколоту”, – вважає колишній заступник міністра закордонних справ Болівії та союзник Моралеса Арсе Фреді Мамані. Однак, підкреслив він, той же самий болівійський народ заколот не підтримав.
А це вже відмінність, бо пригожинський бунт був мовчазно підтриманий багатьма росіянами. Хоча є й потужна паралель: як і Пригожин, Суньїгу вважався “народним генералом”, бо мав широкі та тісні зв’язки з громадськими організаціями.
Чи буде там спокійно?
Президент-втікач Ево Моралес рішуче засудив бунт Суньїгу. Таким чином він може яскраво повернутися у болівійську активну політику. Ситуація сприяє: болівійці не хочуть повертатися у часи, коли військові силою відправляли у відставку демократично обраних лідерів. Іншими словами, посилення ролі та впливу військових у Болівії лякає людей. Тому, якщо Моралес спробує балотуватися, реакція військових не забариться, а цього не хочуть у суспільстві. Тим паче, після заколоту Суньїгу.
Утім, є побоювання, шо президент Арсе може використати дивний заколот для розправи з опонентами (включаючи Моралеса). Адже люди не підтримали Суньїгу. “Це посилює легітимність дій уряду Арсе у сенсі арешту представників опозиції, бо вони складають загрозу законно обраній владі, – зазначила правозахисниця Джаніссе Вака Даза. – Багато хто очікує навіть закриття Законодавчих зборів або арештів тих його членів, котрі будуть запідозрені у співробітництві з військовими”.
Арешти вже розпочалися – під варту взято соратника Суньїгу, віце-адмірала ВМС Болівії Хуана Арнеса Сальвадора.
Цікавою є пізня реакція Москви на розв’язку заколоту. “Застерігаємо від спроб деструктивного іноземного втручання у внутрішні справи Болівії та інших держав, що неодноразово призводило до трагічних наслідків для низки країн і народів, у тому числі, в латиноамериканському регіоні”, – зазначили в МЗС країни-агресорки. Однак чий саме “іноземний вплив” мається на увазі, російське зовнішньополітичне відомство не конкретизувало. Можна припустити, йдеться про США – Москва захищає дружнього до неї президента Болівії, хоча, теоретично, їй був би більш вигідний ультралівий Моралес.
Неспокій на Філіппінах
Симптоматично, що ліві активізувалися в ніч на 27 червня ще й на Філіппінах. Напередодні біля муніципалітету Пантабанган спалахнула стрілянина між двома десятками партизан “Нової народної армії” (ННА) та регулярними військами країни. У сутичці семеро партизан загинули.
ННА є радикальним збройним флангом Комуністичної партії Філіппін, котра досі бореться з чинною владою. Випадково чи ні, але 24 червня Китай рішуче висловив незадоволення діями влади Філіппін. Напередодні президент країни Фердінанд Маркос-молодший прокоментував інцидент між китайським та філіппінським суднами (раніше влада Філіппін заявила про посилення патрулювання берегової зони та акваторії моря через зростання напруги, у тому числі, з китайської сторони: “Треба робити більше, ніж просто протестувати проти незаконних дій Китаю у Південно-Китайському морі”.
Війна через мілину?
Таку його реакцію викликала ситуація, коли співробітники берегової охорони Китаю оточили три філіппінські військові катери у Південно-Китайському морі, котрі прямували на допомогу військовому кораблю, що сів на мілину. Друга мілина Томаса – є спірною територією, на неї претендують як Маніла, так і Пекін. Причому Китай активізує зусилля по просуванню своїх претензій на майже всі стратегічні водні шляхи, зазначають у Філіппінах. Посол Філіппін у США Хосе Мануель Ромуальдес застеріг, що конфлікт із Китаєм може охопити всі країни Індо-Тихоокеанського басейну: “Застосування зброї масового ураження – можливе”. В якості прикладу він навів Першу світову війну, котра розпочалася з убивства ерцгерцога Франца-Фердінанда. Реакція США не забарилася. Сполучені Штати мають договір про взаємну оборону з Філіппінами. Заступник держсекретаря Курт Кепмбелл зазначив, що криза навколо мілини спричинена діями Китаю, котрі можуть “спровокувати конфлікти та зруйнувати світову економіку”.
У свою чергу, Китай закликав Філіппіни припинити провокації, зазіхання на китайські права та не вводити в оману світове співтовариство щодо морських суперечок, заявила представниця МЗС КНР Мао Нін.