8 липня у Черкасах відбулися інклюзивні змагання для ветеранів і військових “Звитяга Нескорених”. Масштабну спортивну подію організувала компанія МХП спільно з ГО “Федерація стронгмену України” у межах програми реінтеграції військових та ветеранів “МХП Поруч”.
Понад 100 учасників змагалися в чотирьох видах адаптивного спорту: жим лежачи, веслування на тренажері, аеробайк і ривок гирі.
У вересні відбудеться всеукраїнський фінал інклюзивних змагань “Звитяга Нескорених”. За його результатами буде сформовано збірну з 50 спортсменів, що представлятимуть Україну в жовтні на міжнародних змаганнях “Арнольд Класік” в Мадриді.
Кореспондент Gazeta.ua поспілкувався з ветеранами, що брали участь у інклюзивних змаганнях “Звитяга Нескорених”.
Сергій Кошельніков, Харків
Ветеран виступав у одній із найважчих категорій – N2.2 – ампутація обох ніг вище коліна. Сергій пересувається на візку. У Черкасах виступав у всіх чотирьох видах адаптивного спорту і всюди здобув першість у своїй категорії.
– Воювати почав ще в 2015 році.Через два роки повернувся на попереднє місце роботи – до харківського водоканалу. Загалом відпрацював там 30 років. Війна в 2022 році розпочалася для мене на другий день, 25 лютого. Служив у Слобожанській бригаді Нацгвардії. 19 червня минулого року прилетіла 80-а міна, отримав важке поранення. Тривалий час лікувався.
Після поранення зустрів знайому, яка порадила почати активні заняття спортом. Я і до війни був активним – бігав, їздив на велосипеді. У Черкасах для мене це треті змагання “Звитяга Нескорених”, перед цим побував у Полтаві та Києві. У Полтаві посів перше місце, в столиці – друге. У Черкасах змагався в усіх чотирьох адаптивних видах спорту – жиму лежачи, аеробайку, веслуванні на тренажерах та ривку гирі. Готуюся у жовтні поїхати до Мадриду на змагання “Арнольд Класік” і гідно представити там Україну.
Максим Дмитраш, Черкаси
Капітан поліції, змагався у всіх чотирьох видах спорту. У категорії Н2 (атлети без ампутацій, але зі значними ушкодженнями внутрішніх органів та контузіями) Максим посів треті місця в жимі лежачи та ривку гирі. В аеробайку та веслуванні на тренажерах святкував перемогу.
– З 2015 році воював у зоні АТО. У 2022 році в складі черкаського спецпідрозділу “Корд” потрапив під ракетний удар на базі відпочинку підприємства “Мотор-Січ”. Ми якраз готувалися до наступу, але хтось здав ворогу наше місце перебування. Я відчергував і пішов до своєї кімнати відпочивати. Десь о 2.50 прилетіли чотири ракети. Влучили у місце перебування черкаських, вінницьких та рівненських кордівців. На мене почало все сипатися згори. Добре, що не втратив свідомість завдяки своїй тренованості. Голову заливала кров, я впав на коліна й поповз із кімнати. На допомогу прийшли чернівецькі хлопці, їхню кімнату не зачепило. Дорогою до шпиталю загорілася машина. Вимушені були викликати “швидку”. Я кілька разів непритомнів. Уже в лікарні мене ввели в стан штучної коми. Загалом пережив дві клінічні зупинки серця й зупинку легень. Через два дні отямився й відразу зателефонував дружині – це єдиний номер, який я пам’ятав. Вона вже все знала й відразу приїхала.
Спортом я активно займався ще в школі. Особливо любив біг. Після поранення лікувався спочатку в Україні, потім у латвійській столиці Ризі. Через чотири місяці, здолавши обурення й заборону лікарів, вирішив повернутися до активних занять спортом. Поспішав набрати форму до вересня 2023 року, коли в німецькому Дюссельдорфі проходили змагання “Ігри Нескорених”. На одному з тренувань на руці побачив цятку. Натиснув і разом із кров’ю вийшов уламок. Наклав пластир і продовжив заняття. У Дюссельдорфі виборов дві срібні нагороди: в стрибках у довжину та греблі на тренажерах. В стрибках поступився переможцю з Великобританії 5 сантиметрів, а в греблі поляку – один метр. Ще через місяць поїхав до США, де за 5 годин і 24 хвилини вперше в житті здолав марафонську дистанцію – 42 кілометри.
До Мадрида восени на міжнародні змагання не поїду, – каже Максим і показує рукою на вагітну дружину. – Цей рік доведеться пропустити.
Сергій Мицик, Київ
Виступав у категорії N1.1 – ампутація вище коліна однієї ноги. Посів перші місця в жимі штанги лежачи та веслуванні.
– Воювати пішов із першого дня – обороняв рідне місто від російських загарбників. Згодом було відрядження під Бахмут на Донеччині. Саме там між Кліщіївкою та Іванівським минулого року зазнав важкого поранення. Після лікування, як тільки з’явилася можливість, відразу повернувся до занять спортом. Я й раніше полюбляв фізичні вправи – турнік, біг. Але займався спортом не задля досягнень, а для власного здоров’я. А зараз вирішив спробувати позмагатися. Це вже мої треті змагання – до Черкас були Полтава й Київ. Звісно, мрію поїхати восени до Мадриду, щоби позмагатися з кращими європейськими атлетами.
Взагалі заняття спортом допомагають військовим після поранення позбутися негативних емоцій. Дають можливість повернутися до повноцінного життя.
Євгеній Руденко, Черкаська обл
Ветеран був серед перших, хто став на захист України від російської навали. Після важкого поранення втратив праву руку.
– На змаганнях дружня атмосфера, багато хлопців, які пережили те, що і я. Спорт – один з найкращих методів реабілітації, коли людина не знає, куди себе подіти після війни, він правда рятує. Я це знаю по собі. Два роки після поранення я просто жив по госпіталях. А потім потроху пішов навчатися, на роботу, завів родину, нещодавно в мене народилася донька. Я повністю налагодив своє життя. Тим, хто тільки повернувся з війни і ще не знайшли себе в суспільстві, потрібно допомагати та підтримувати їх. Спорт реально може в цьому допомогти.
Юрій Яременко, Київська обл
Ветеран отримав поранення під Бахмутом на Донеччині: внаслідок вибуху міни йому роздробило стегнову кістку. Брав участь у змаганнях “Звитяга Нескорених” уже вдруге. Зайняв у Черкасах третє місце в ривку гирі в своїй категорії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прийшов до спортзалу на двох милицях: як спорт допомагає відновлюватися після поранень захисникам
– У Тернополі змагався лише в одній з дисциплін – ривку гирі, бо ще не знав, як все відбувається. У Черкасах уже в двох видах: ривку гирі та веслуванні. Я вважаю, що такі змагання потрібні, адже по собі знаю, що багатьом ветеранам важко повернутися назад до цивільного життя. Спорт справді допомагає й морально, і фізично. А на подібних заходах можна зустріти багатьох нових приємних людей.
28 липня вранці в парку “Сосновий бір” у Черкасах лунає музика. З хвилини на хвилину тут розпочнуться інклюзивні змагання “Звитяга Нескорених”. Понад 100 стронгменів (з англійської – сильних, рішучих людей) – ветеранів війни та військових з усієї України боротимуться в чотирьох видах адаптивного спорту: жим лежачи, веслування на тренажері, аеробайк і ривок гирі.