Інавгурація обраного президента Домініканської республіки Луїса Абінадера стала неформальним самітом широкого кола держав. Це засвідчило, що геополітична напруга стала глобальною. В Латинській Америці говорили й про Україну. Детальніше розказує Gazeta.ua.

Домініканський Трамп

Батько Луїса Абінадера, переможця президентських виборів у Домінікані є політик ліванського походження, мати – іспанка з Канарських островів. Тому за охопленням різноманітних електоральних прошарків новий президент може посперечатися з віце-президенткою США Камалою Гарріс. Зі Сполученими Штатами у Абінадера свої відносини: був студентом кількох американських вузів, зокрема, Гарварду. Одним із його консультантів на виборах був Руді Джуліані (у 2020 році Абінадер уже перемагав, – Gazeta.ua). Тому Абінадера звуть ще “Карибський Трамп”. Нині Білий дім привітав його з другим терміном на посаді президента.

“Золотий ключик”

Вибори у Домінікані відбулися навесні 2024 року. Луїс Абінадер балотувався від лівоцентристської Партії сучасної революції (ПСР), котра об’єднала вихідців із Домініканської революційної партії (ДРП), та ще 25 партіями коаліції “РД Аванза”. У передвиборчій програмі Абінадер акцентував на підтримці молоді, малого і середнього бізнесу.

Але його “золотим ключиком” є вирішення проблеми Гаїті. За допомогою зв’язків зі США йому вдалося звести до мінімуму ризик ескалації на кордоні Домінікани з Гаїті, хоча ця держава стала останнім часом справжнім “головним болем” для країн-сусідок. Абінадер декларував “національне єднання, патріотизм і любов” як антитезу “егоїзму і гордості”. Однак основним чинником того, що домініканці вдруге обрали саме його, стала все-таки проблема Гаїті.

Стіна і обмеження

У лютому 2024 року країну охопило насилля, коли бандитські угруповання розпочали боротьбу за владу. Групи озброєних гаїтян вбивали, вдавалися до тортур і морили голодом своїх співвітчизників. Хоча чинний прем’єр Гаїті швидко погодився піти у відставку, насилля і безлад ширилися. Країни Карибського басейну закликали світове співтовариство допомогти подолати гуманітарну кризу і прискорити створення Перехідного уряду. У Домінікані Абінадер почав будівництво стіни на кордоні з Гаїті. Нині готово 164 кілометри споруди. Правоохоронці пильно стежили за гаїтянами на території країни. Судячи з його промови, ця політика матиме продовження.

“Просимо світове співтовариство, після його відгуку на заклик Домінікани у зв’язку з Гаїті, не забути про проблему”, – заявив Абінадер під час інавгурації. Слова слушні, адже представників Гаїті на інавгурації не було, послалися на необхідність присутності на батьківщині, а також поскаржилися на закриття повітряного простору Домінікани для гаїтян.

Роль України

Звертатися йому було до кого: на церемонії були король Іспанії Феліпе VI, представники 21 країни, 14 держав були представлені лідерами. Від України у церемонії взяла участь перша віце-прем’єрка Юлія Свириденко.

“Ми чи не єдина країна, якій новопризначений Президент приділив увагу (в інавгураційній промові, – Gazeta.ua)”, – наголосила Юлія Свириденко. За її словами, Домінікана може стати важливим хабом українського експорту до країн Латинської Америки, а загалом візит на інавгурацію надав можливість покращити українські стосунки з країнами Глобального півдня.

Сигнал Мадуро

Причому це вилилося у конкретну дію – Україна разом з іншими державами підписала декларацію про вибори у Венесуелі. Новоспечений президент Домінікани Луїс Абінадер у своїй промові зажадав публікації всіх протоколів голосування після їх перевірки, а також поваги до волі венесуэльского народу. Можливо, тому перемогу та церемонію вступу на посаду Абінадера підтримала венесуельська опозиція. Також Абінадер засудив “політичне насилля” Ніколаса Мадуро.

Тези знайшли відображення у декларації, котру, крім України, підписали також Аргентина, Канада, ⁠Чилі, Чехія, Коста-Рика, Еквадор, Іспанія, США, Гватемала, ⁠Гаяна, Італія, Нідерланди, Панама, Парагвай, ⁠Перу, ⁠Португалія, Домініканська Республіка, Суринам, ⁠Східна Республіка Уругвай, Європейський Союз.

Місток до співпраці

Луїс Абінадер мав нагоду поспілкуватися з президентом Володимиром Зеленським у Швейцарії на першому Глобальному саміті миру. Тоді Абінадер наголошував на важливості нашої країни у продовольчій безпеці країн Карибського регіону, зокрема Домінікани. Раніше Зеленський привітав Абінадера з перемогою на президентських виборах. Тому Юлія Свириденко вирушала на теплий прийом. На доказ – анонсований першою віце-прем’єркою саміт “Україна – Латинська Америка”, підготовку до якого, за її словами, вже розпочато.

Можна сказати, що з поїздки українська делегація взяла максимум можливого. Проведено зустрічі з президентами Гватемали, Суринаму, прем’єром Белізу, міністром закордонних справ Коста-Рики та королем Іспанії Феліпе VI.

Звісно, у центрі уваги була російсько-українська війна і Українська формула миру. Для офіційного Києва надзвичайно важливо залучити до мирного процесу країни Латинської Америки, адже це продемонструє різні позиції держав Глобального Півдня. З огляду на очікуваний візит прем’єра Індії Нарендри Моді до Києва у кінці серпня, котрий має стати вагомим сигналом для Глобального Півдня, президент Зеленський цілком може просунути український порядок денний серед країн Латинської Америки, котрі, з огляду на Гаїті, не з чуток знають, що таке країна-агресор. Водночас перший за 22 роки візит до Домінікани свідчить про готовність Києва вислухати різні позиції, думки та ідеї, що б’є по основних тезах Кремля серед країн Латинської Америки. Навряд чи поїздка призведе до того, що Домінікана відзавтра допомагатиме нам фінансово чи зброєю. Однак мати дружню до нас країну важливо для процесу мирного врегулювання.