Видання The Telegraph зазначає, що Британія прихильно ставиться до ідеї ударів Storm Shadow по рф, але побоюється негативної реакції з боку США. Оскільки ці ракети є спільною розробкою обох країн, для їхнього застосування необхідна згода Вашингтона.

У будь-якому іншому контексті це виглядало б дивним, але у випадку з Британією, яка продовжує маневрувати між принциповістю та обережністю, така позиція викликає серйозні питання. Особливо на третьому році повномасштабної війни в Україні, де кожен союзник має показувати ясність та твердість у своїх діях.

Нещодавня інформація від The Telegraph про те, що британський прем’єр-міністр Кір Стармер таємно підтримує ідею ударів Storm Shadow по росії, але боїться роздратувати Вашингтон, насправді здається ознакою нерішучості. У момент, коли кожне рішення, кожна дія, і кожне слово мають значення, така двозначність лише підсилює сумніви щодо справжньої підтримки України.

Союзники без тіней

Справжні союзники не повинні боятися демонструвати свою позицію. Чому так складно висловити чітке та відкрите “так”? Чи не повинні всі країни, що виступають за демократичні принципи та права людини, зупинити будь-які вагання і вказати на росію як на агресора без жодних “але”? Особливо, якщо мова йде про спільний проєкт як Storm Shadow, де безпека та стабільність світу залежать від єдності дій і рішень.

Політика страху чи гра на випередження?

Страх перед скандалом зі США виглядає як слабке виправдання. У часи, коли Україна бореться за своє виживання, коли Європа вчиться жити в новій реальності, не може бути місця для обережності, побоювань і “таємної підтримки”. Світ чекає на ясні відповіді і дії, а не на дипломатичні маневри та політичні ігри.

Замість того, щоб приховувати свою підтримку або балансувати між двома крайнощами, Британії варто чітко сказати, на чиєму вона боці. Це час для дій, а не прихованих меседжів.