Тренд намітився ще влітку 2024 року, коли кремлівський диктатор після пафосного візиту до Китаю раптом “завернув” до Північної Кореї, де підписав значно конкретнішу угоду про поглиблене партнерство, ніж у Пекіні.
Відтоді інтенсивне спілкування росіян із КНДР не припиняється: хоча Північну Корею не запрошували на саміт БРІКС у Казані 22-24 жовтня 2024 року, Держдума РФ ратифікувала угоду з КНДР. Це означає, що договір стає законом і скасувати його буде, м’яко кажучи, нелегко.
Цьому передували пафосні заяви керівника Північної Кореї Кім Чен Ина про якнайшвидше перетворення країни на суперядерну державу, а також недружні дії на лінії розмежування у демілітаризованій зоні з Південною Кореєю. Вперше за час існування КНДР було чітко визначено південну сусідку як ворожу державу, посилено статус такої на законодавчому рівні для США.
Додали жару заяви урядовців Південної Кореї про направлення до Росії військових КНДР. Інформацію підтвердив Держдеп США. Путін на підсумковій пресконференції БРІКС не підтвердив, але не спростував присутності більш ніж 10 тисяч північнокорейських військових на полігонах у російській Бурятії, але зазначив: як ми їх використаємо – виключно наша справа.
“Стратегічний діалог”
29 жовтня до російського Владивостока прибула делегація з КНДР на чолі з міністеркою закордонних справ Цой Сон Хі. Там базується Тихоокеанський військово-морський флот РФ, з атомними човнами. Нещодавно цей флот провів спільні навчання з китайським. 30 жовтня Цой Сон Хі поїде до Москви.
Але саме 29 жовтня відбулося тренування стратегічних сил стримування за участі міністра оборони РФ Андрія Бєлоусова і Володимира Путіна. Як зазначив Бєлоусов, під час тренувань відпрацювали “задачі завдання масованого ядерного удару у відповідь на ядерний удар противника”. Зокрема, з Плесецька випустили міжконтинентальну балістичну ракету “Ярс”, з акваторії Баренцева моря – 2 балістичні ракети “Синєва” і “Булава” з атомних підводних човнів. Літаки дальної авіації Ту-95мс запускали ракети повітряного базування.
Речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що тренування були плановими, а Цой Сон Хі прибула до РФ “у рамках стратегічного діалогу між лідерами держав”. Зазначимо, втретє за рік і перед вильотом північнокорейська посадовиця зустрілася з послом Росії у КНДР Олександром Мацегорою. Однак у Путіна заявили, що спілкування з Цой Сон Хі не передбачено. Натомість кремлівський диктатор заявив: оснащеність ядерних сил РФ сучасними зразками зброї сягнула 94%.
Путінський гінець
Відлунням цих слів стала заява секретаря російського Радбезу Сергія Шойгу: “Росія готова до розширення взаємодії з поставок збагаченої уранової продукції в Об’єднані Арабські Емірати”. Озвучив це він в ОАЕ, куди терміново прибув з офіційним візитом. До того Шойгу відвідав Іран, Сирію і – КНДР.
Дружні відносини з еміратськими високопосадовцями, за деякими даними, досі рятували ексміністра оборони РФ від опали Кремля. Він був зручним для неофіційних або негучних поїздок щодо зброї. Але симптоматично, що він терміново їде на Схід, коли над посадовцями та колишніми посадовцями з його оточення скупчуються хмари. У жовтневе турне він відправився якраз на тлі арешту колишнього начальника управління зв’язку Генштабу РФ Олександра Оглобліна, що стало можливим завдяки показам ексзамначальника Генштабу РФ Вадима Шамаріна. За даними російських джерел, він почав “говорити”.
“Чорна” робота у “білих рукавичках”
Шойгу натомість зустрівся у КНДР особисто з Кім Чен Ином, у Сирії – з Башаром Асадом, в Ірані – з президентом Масудом Пезешкіаном. Останньому Шойгу привіз “послання від Путіна” а також таємничий “звіт по виконанню угоди про стратегічне партнерство”. Кремлю вигідно, щоб ексміністр оборони РФ “вислужувався” з використанням своїх особистих зв’язків, виконував “чорну” роботу.
Відповідно, візит до ОАЕ мав стати фінальним акордом – і найпотужнішим. Справді, Шойгу вдалося зустрітися в Абу-Дабі з президентом Мухаммедом бен Заїдом Аль Нахайяном. За даними офіційних джерел, говорили про міжнародну й регіональну безпеку, а також говорили про війну Росії проти України. З огляду на детальне обговорення питань “використання мирного атому”, не виключено, що йдеться про ядерний удар по недружній до Росії державі з території третьої країни. В якості ширми артикулюється на ядерному паливі для АЕС “Барака”, а також на посередництві ОАЕ, завдяки чому вдалося здійснити обмін полоненими. Як “цукерку” Шойгу озвучив плани Росії об’єднати проєкт “Міжнародний транспортний коридор Північ – Південь” із Північним морським шляхом.
Справжні російські “матрьошки”
Іграшка, яку так люблять у Росії містить у собі кілька ляльок, всі – порожні, крім останньої, котра зазвичай виготовляється без ємності всередині. І вона – не розкривається, як попередниці. Складається враження, що Путін після саміту БРІКС вирішив розкидати матрьошки по тих країнах, котрих визначив за стратегічних партнерок. Вочевидь, зібрання в Казані показало йому справжній вплив і справжню політичну вагу і Кремля як владно-політичної інституції, і Росії, і Путіна зокрема. Висновки, до яких він дійшов, скоріш, безпосередньо й накреслюють маршрути візитів секретаря Радбезу.
У свою чергу, це означає, що Путін готується переламати ситуацію на свій бік, поки у нього ще є хоча б ці союзники: Іран, Сирія, Північна Корея, ОАЕ. Цікаво, що метушня Шойгу розпочалася після заяв самопроголошеного лідера Білорусі Олександра Лукашенка з погано завуальованою критикою войовничих намірів Путіна – якраз після саміту БРІКС. За цими висловами Лукашенка цілком може стояти Китай, у такий спосіб посилаючи своє крайнє незадоволення як БРІКСом у новому вигляді, так і зміною тактики Путіна.
І саме в ОАЕ Шойгу майже відкрито заявив, у чому може полягати остання ставка Путіна – у ядерній зброї. За нашою версією, про всяк випадок, в одну з країн “Осі зла” Путін може відправити ядерну “матрьошку”, в інші – паливо для АЕС. Такий прийом заплутає сліди. У разі удару формально винною буде третя країна, не РФ. Але що виграє Путін?
Не люди боги
У Північній Кореї людям втовкмачують про божественне походження засновника держави Кім Ір Сена, онуком якого є чинний лідер Кім Чен Ин. У Росії, за даними пабліків країни-агресорки, у навчальних закладах почали більше розповідати про КНДР. Наприклад, у Хабаровську вчитель розповів про ідеї чучхе та про літературне надбання Кім Ір Сена. Завершив наставник прогнозом: дружба Москви із Пхеньяном наблизить “крах американського імперіалізму”. У Сергієвому Посаді (Підмосков’я) було відзначено день заснування Трудової партії КНДР, причому заходи включали лекцію “Чому ми дружимо з цією країною”.
Схоже, Путін готує РФ до обожествлення, мінімум, центральної влади. Відповідно, передача повноважень відбудеться за родинною ознакою, хоча наразі не видно вірогідних наступників. А от у КНДР – видно: Кім Чен Ин посилив свою охорону через загрозу теракту та розширив повноваження доньки, котру, за даними південнокорейської розвідки, готує “на трон”.
Україна далекобійна
Україна тим часом зміцнює зв’язки з Південною Кореєю. Президент Володимир Зеленський під час телефонної розмови з південнокорейським колегою Юн Сок Йолем домовився про взаємний обмін розвідувальними даними. Найближчим часом обидві країни обміняються ще й делегаціями для розробки стратегії відповіді на можливу ескалацію.
У зв’язку з цим пригадується версія літа осені 2023 року, коли американська сторона неофіційно говорила про більшу залученість Південної Кореї до допомоги України, якщо у Конгресі не вдасться ухвалити фінансову допомогу нашій країні. Схоже, США готують цей варіант як реальний на випадок непередбачуваного завершення президентських виборів.
Частково цю версію підтверджує допис керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, котрий повідомив, що зараз перебуває у США. Зокрема, 28 жовтня зустрівся з радником Байдена з питань нацбезпеки Джейком Салліваном. Говорили про План перемоги, імплементацію Формули миру, про фронт і про військових КНДР, котрих Росія готує до війни проти України. Андрій Єрмак зауважив на необхідність посилення тиску на союзників Москви.
Але за лаштунками офіційної інформації – вступ до НАТО і “далекобійка”. І тут Єрмак написав інтригуюче: “За ці роки співпраці нам з Джейком вдалося швидко знаходити рішення, виконуючи задачі президентів, які потім узгоджували між собою лідери держав”. Якщо справді йдеться про “далекобійку”, послаблення позиції Білого дому можливе лише за екстраординарних обставин. І цими обставинами якраз і можуть бути путінські “матрьошки”, показовий пуск яких було здійснено 28 жовтня. За даними The New York Times, Зеленський просить у США крилаті ракети “Томагавк” дальністю 2 тисячі 400 кілометрів. Зробити запит на таку зброю після відмови у “далекобійці” можна лише з огляду на відповідну загрозу. Можливо, загроза справді є, адже Пентагон 28 жовтня заявив: якщо військові КНДР візьмуть участь у війні в Україні, США не вводитимуть додаткових обмежень на використання Києвом американської зброї.