Росія переймає європейську політичну моду на неанонсовані візити. 11 грудня у Пекіні з’явився заступник голови російського Радбезу Дмитро Медвєдєв. Китайська сторона була шокована: про візити осіб такого рангу повідомляється заздалегідь, а тут – несподіванка.
Але то був початок, адже наступна інформація збила з пантелику. Виявляється, про поїздку не знали і в російському МЗС. Тому речниця китайського зовнішньополітичного відомства Мао Нін не змогла повідомити бодай приблизний графік зустрічей російського гостя із китайськими високопосадовцями.
У китайських ЗМІ вважають, що така утаємниченість візиту є логічною, якщо поїздка є терміновою та у відповідь на поточну політичну ситуацію. Особливу увагу китайців привернули відвідини Дмитром Медведєвим площі Тяньаньмень.
З 27 квітня по 4 червня 1989 року на площі протестували китайські студенти. Збудували там наметове містечко.
Є декілька версій їхніх вимог:
прискорити ринкові реформи, запровадити свободу слова і демократію,
згорнути буржуазні реформи і повернутися до марксизму.
На рівні вищого китайського керівництва, події на площі Тяньаньмень стали проявом напруги між тодішнім генсеком Центрального комітету Компартії Китаю Ху Якобаном і провідником ринкових реформ Ден Сяопіном.
Протести жорстоко придушила Народна армія Китаю, кількість жертв уряд Китаю досі приховує. За різними даними може це може бути від трьохсот до кількох тисяч загиблих. За даними Amnesty International, станом на 2008 рік ще були люди, утримувані за ґратами за обвинуваченнями в участі у протестах 1989 року.
Над лідерами протесту пройшли показові судові процеси, їх страчено.
Що мав на увазі Медвєдєв, демонстративно поклавши вінок до монумента Народних героїв? Сі Цзіньпіна вважають ідейним послідовником Ден Сяопіна, котрий прагнув вивести Китай на світовий ринок, зберігши важелі управління у Компартії. Монумент, до якого російський гість поклав квіти, було встановлено на знак пошани до китайців, загиблих у революційній боротьбі у 19 і 20 століттях.
Про “злих англосаксів”
У Пекіні російський гість охарактеризував відносини з Китаєм “на найвищому рівні” і прочитав стислу лекцію про стан речей у геополітиці на даний момент. За його версією, він має такий вигляд: “недоброзичливці” та “вся політика англосаксонського світу” спрямовані на розкол між РФ і КНР. “Ці спроби будуть не слабшати, а посилюватися. Але їм не вдасться, бо ці відносини, мовляв, вивірені часом. Це “добросусідські, рівноправні відносини суверенних держав – взаємно вигідні і серйозні”, – заявив він.
У поєднанні з квітами на площі Тяньаньмень версія Медвєдєва про спроби англосаксонського світу розколоти дружбу двох наддержав свідчить про те, якою може бути альтернатива у разі “кидка” Китаєм Росії.
Сирія, Україна, газ
Найперше, що видається причиною такого дивного візиту, – Сирія. У Пекіна там свої інтереси. Сі поки не відреагував на те, що там відбувається. Щоправда, мовчать і США. Більш-менш стримано коментує сирійську кризу і Кремль.
Але 11 грудня пролунали кілька заяв, котрі можуть частково напіввідкривати справжню причину “гарячої” поїздки Медвєдєва.
1. Угорський прем’єр Віктор Орбан телефоном говорив з Путіним. Офіційно – йшлося про врегулювання в Україні. Отже, наша версія про те, що Трамп не задоволений діями Орбана у цьому напрямку підтверджується, бо угорський прем’єр просив кремлівського диктатора зробити кроки до миру.
2. Дональд Трамп заявив, що мир в Україні буде пріоритетним після його інавгурації. Тобто, для Путіна і Орбана пішов зворотній відлік часу. До слова, на цьому тлі Джо Байден виділив Україні 20 мільярдів доларів США з заморожених активів РФ і пообіцяв ще 50 мільярдів.
3. За підсумками розмови Путін і Орбан дійшли згоди про проведення платежів за газ в умовах санкцій проти “Газпромбанку”, але про це повідомив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто. Він же спростував передачу Орбаном послання Путіну від Трампа.
На додачу, у Путіна є газові інтереси у Сирії. Того ж 11 грудня він провів телефонну розмову з президентом Узбекистану Шавкатом Мірзійоєвим. Газ є критичним питанням і для Орбана. Можемо припустити, після гострого незадоволення Пекіна самостійністю Путіна у Монголії (де якраз узгодили схему газогону без повідомлення Китаю), нині Медвєдєв терміново поїхав до КНР виправити недолік.
Реальні побажання
Політолог Вадим Денисенко вважає, що Китай хоче зрозуміти чого реально, а не публічно хоче Росія в обмін на завершення або заморозку конфлікту. На його думку, Китай запропонує своє бачення відносин з Росією. І, нарешті, Пекін продемонструє бажання завершити війну в Україні, але це не є пріоритетом, зазначає він. При цьому. Вадим Денисенко звернув увагу, що останній раз Медвєдєв був у Китаї у грудні 2022 року, коли йшлося про недопустимість ядерного удару.
Скоріш, Путін, розуміючи заяви, котрі останнім часом робив Китай зокрема закритими каналами змусили його реагувати таким чином. Медвєдєв спробував з’ясувати, що там є насправді, і продемонструвати дружбу РФ і КНР, припустив політолог Ігор Рейтерович. Не виключено, що він проситиме з розумінням поставитися до ситуації в РФ, зазначив експерт, особливо після фрази у пості Трампа “Китай може допомогти”. Китай може показати, що підтримує трампівські мирні ініціативи, для Пекіна це може набути особливої актуальності у перспективі торгової війни зі США. Медвєдєв повіз альтернативу, але “це не рівень Медведєва. Це більше схоже на прохання Пекіну почекати і не нагнітати ситуацію з миром в Україні. Але якщо буде терористичний удар по території України, доки він у Пекіні, це буде величезна неповага до Китаю. Мабуть, після удару по “Охматдиту” Пекін дуже серйозно попередив Росію”, – припустив він.
Для Путіна Китай після тяжкої поразки у Сирії є пріоритетом, звернув увагу російський опозиційний журналіст Ігор Яковенко. “Візит має компенсувати цю поразку, можливо, домовитися, що ще має віддати Путін в обмін на збереження відносин”, – припустив експерт. Він нагадав нещодавній візит Лаврова і Бєлоусова (міністрів закордонних справ і оборони. – Gazeta.ua) до Китаю. “Ці візити нагадують поїздки російських князів до Золотої Орди за ярликом на княжіння”, – підкреслив він.