На екстреному засіданні Ради безпеки ООН, яке відбулося 20 червня, переконували агресора припинити удари по цивільних.
Протягом січня-травня цього року загинуло на 47% більше цивільних громадян, ніж за аналогічний період 2024 року, повідомив помічник генсека ООН Мирослав Єнча.
“Це є результатом частішого використання ракетної зброї”, – наголосив він.
За його даними, з 1 по 17 червня 2025 року Росія запустила по Україні 2 340 БпЛА далекого радіусу та 135 ракет. Для порівняння, за весь червень минулого року показник складав 544 далекобійні ракети.
“Такий рівень смертей і руйнацій може послабити надії на негайне припинення вогню і підірвати перспективи міцного миру”, – наголосив Єнча.
Між двох вогнів
Як повідомила директорка з інформаційно-роз’яснювальної роботи Управління з координації гуманітарних питань Едан Васорну, понад 20% території України забруднено мінами і боєприпасами, що є найвищим показником по світу з часів Другої світової війни. За її даними, гинуть не лише цивільні громадяни, а й гуманітарні працівники.
З 24 лютого 2022 року зафіксовано 68 випадків насилля проти них чи майна, 2 гуманітарні працівники загинули. Однак і Васорну згадала про росіян, котрі у прикордонних регіонах потерпають від атак українських БпЛА.
А що відбувається з цивільними там, куди прийшла Росія, взагалі незрозуміло.
“Ми не можемо дістатися до більш ніж півтора мільйонів жителів тимчасово окупованих Росією Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей”, – повідомила вона.
Шальки на терезах
Переважна більшість членів Радбезу ООН засудили російські удари по Україні, особливо 17 червня 2025 року, та водночас закликали до мирного врегулювання.
На думку Словенії, Данії, Греції, Великої Британії, Франції, Панами, Алжиру, США, Німеччини, Вірменії, Польщі та інших держав, Росія має негайно і безумовно припинити вогонь.
Однак серед наших партнерів є розбіжності у позиціях. Лише Данія рішуче висловилася за підтримку України “стільки, скільки потрібно”. А от Словенія, засудивши цинічний обстріл 17 червня, закликала Росію до мораторію на вогонь як до демонстрації згоди на перемовини.
“На жаль, переговори між Україною та РФ підтвердили велику різницю у поглядах”, – зауважив представник Греції.
Ці репліки означали, що члени Радбезу коливаються між рішенням на припинення дій країни-агресорки і – перемовинами.
Нюанси позиціонування
Представниця США наголосила, що під час обстрілу Києва загинув громадянин її країни . Але у притаманній риторці Білого дому закликала РФ “добросовісно вести переговори”. А ще порадила країнам, у тому числі – Китаю, припинити постачати Росії товари подвійного призначення. І це ще м’яко, бо тут же представниця США жорстко засудила Іран за надання Росії ракет і дронів.
Представник Південної Кореї єдиний звернув увагу на ознаки підготовки росіян до нового наступу на Україну.
Пакистан наголосив на залученні “регіональних і міжнародних гравців” до переговорів. Переговори – “це єдиний шлях до сталого миру”, вважає Алжир. Представник Панами звернув увагу на “збереження каналів комунікації”.
Вали на марсіян
Росія продовжує розповсюджувати хибне тлумачення того, що відбувається, наголосила Велика Британія.
І як на те – представник країни-агресорки Василь Небензя тричі заперечив сам собі:
– РФ б’є лише по військових цілях,
– українські військові ховаються “по хрущовках”,
– Україна сама б’є по житловій забудові.
Якщо “по хрущовках” ховаються бійці ЗСУ, з точки зору Росії, це військова ціль. Отже, б’є все-таки РФ. Якщо не РФ, навіщо Україні бити по своїх? “Якщо не Росія це робить, то хто? Може, марсіани?” – не втримався представник України в ООН Андрій Мельник.
Небензя роздратовано заявив, що у світових столицях хочуть не миру, а “максимально знекровити Росію”. Вочевидь, Радбез ООН пішов усупереч “хотєлкам”, бо, попри нюанси, одностайне засудження ударів по Україні все ж було майже у всіх виступах. Тож представник РФ нагадав: Росія передала Україні найкращу на даний момент пропозицію.
“Радимо її прийняти. Далі буде все значно гірше”, – пригрозив Небензя.
Не виключено, що настрій йому зіпсував Китай, чий представник висловив сум “через обопільні ракетні атаки”. Порівняно з попередніми заявами КНР, це прогрес.
Та й російський ультиматум не мав успіху. Вимоги проєку мирного меморандуму РФ є максималістськими й рівнозначні капітуляції, наголосили Франція, Польща і Німеччина. Вони неприйнятні, зауважила Вірменія.
“Порушення Статуту ООН мають бути рішуче засуджені, – укотре від 24 лютого 2022 року заявив голова делегації ЄС Ставрос Ламбрінідіс.- Росія могла би закінчити свою війну нині”.
Цинізм прийшов на заміну відповідальності, зауважив постпред України Андрій Мельник, і запросив членів Радбезу до України.
“Радбез ООН має довести, що навіть у глухому куті може просуватися вперед у напрямку припинення вогню. Нам треба більше мужності, творчого мислення у цій залі. Допоможіть нам цей жах зупинити раз і назавжди”.