Штурм Іловайська в серпні 2014-го був не потрібен, вважає колишній начальник Генерального штабу.

В інтерв’ю “Дню” генерал Віктор Муженко розповів, що хоч місто й було вузлом, через який ішли поставки техніки і озброєння з Росії, цей штурм українським силам нічого не давав.

“Я був із самого початку проти цього. Зокрема й проти такої посиленої уваги в ЗМІ. Ця операція не мала того значення, яке їй приділялось. Тоді планувалось звільняти Луганськ. Не було б Іловайська — був би звільнений Луганськ. А якби звільнили Луганськ, то не було б ніякого “ЛНР”, – розповів генерал.

За його словами, відколи ЗСУ перерізали залізницю в районі Кутейнікове (Іловайськ розташовується вище), в штурмі Іловайська не було сенсу, тож іти на оточення самого Донецька за рахунок Іловайська — це був найбільш ресурсно витратний і небезпечний варіант з воєнної точки зору.

Рішення штурмувати саме Іловайськ було ініціативою керівництва МВС.

“Там були добровольчі батальйони, які ні Генеральному штабу, ні штабу АТО не підпорядковувались узагалі. Керівництву АТО взагалі не була відома точна кількість залучених бійців. Батальйон МВС “Азов” зайшов у Іловайськ і вийшов, «Шахтарськ» зайшов і вийшов. Тобто була дезорганізація, відсутнє управління та планування бою, не налагоджена взаємодія, і як результат — хаос. Неповні роти називалися батальйонами. З військово-професійної точки зору ні командування, ні особовий склад до здійснення воєнних дій підготовленими не були”, – заявив колишній очільник Генштабу.

Муженко вважає, достатньо було оточення Іловайська. Перед тим, як українська армія зайшла у Слов’янськ, думали, що там фортеця, але насправді потужних блокпостів було всього кілька. Тож після Слов’янська було прийнято рішення не лізти в міста, а оточувати, позбавляти їх засобів забезпечення.

“Але штурм Іловайська вніс свої корективи як раз під День незалежності, під парад. І зараз святкування 30-річчя Незалежності є серйозним викликом. При чому тут важлива складова внутрішньої дестабілізації з метою створити параліч влади, швидкого й оперативного прийняття адекватних обстановці рішень посадовими особами, зокрема й на місцях. Можливо, нічого не відбудеться, але слід бути готовим до всього.