Україна зіткнулася з серйозними викликами у забезпеченні природним газом напередодні нового опалювального сезону 2025–2026 років. За даними ТОВ “Оператор ГТС України”, через систематичні російські атаки на газову інфраструктуру країна змушена імпортувати газ у значно більших обсягах, ніж у попередні роки. Останній масований удар 7 березня 2025 року призвів до зниження видобутку газу на 40%, а запаси в підземних сховищах (ПСГ) на кінець сезону вичерпалися до критичного рівня, залишивши країну без традиційного резерву в кілька мільярдів кубометрів.

Цього року Україні необхідно імпортувати від 4 до 8 млрд кубометрів газу залежно від сценарію розвитку подій. За середньої річної ціни $350 за тисячу кубометрів, яка спостерігалася минулого року, витрати на імпорт можуть скласти від $1,5 до $3 млрд. Активна закачка газу розпочалася з лютого: за місяць було імпортовано 560 млн кубометрів, переважно через Словаччину (240 млн кубів) та Угорщину (215 млн кубів), де розташовані найпотужніші інтерконектори, як повідомляє платформа прозорості Оператора ГТС.

Російська стратегія спрямована на максимізацію тиску: з початку лютого 2025 року атаки зосередилися на дожимних компресорних станціях (ДКС), що критично важливі для видобутку й транспортування газу. Такі удари призводять до тимчасового падіння видобутку, а відновлення пошкоджених об’єктів коштує мільйони доларів і займає від кількох днів до місяців. Ця тактика також відлякує нерезидентів, які раніше використовували українські ПСГ для зберігання газу. Парадоксально, але через відмову від транзиту російського газу Україна змушена закуповувати той самий газ через Словаччину та Угорщину, які, у свою чергу, отримують його від РФ через Турецький потік.

Найбільший ризик для України — фінансовий. Без фінансової підтримки ЄС за імпортний газ доведеться платити українським споживачам. Зараз “Нафтогаз” балансує ціни, комбінуючи дорогий імпортний газ (20 грн/куб) із дешевшим власним (6 грн/куб), що дозволяє утримувати тариф для населення на рівні 8 грн/куб. Проте, якщо частка імпортного газу перевищить 50%, субсидування пільгових цін стане неможливим. Це може призвести до підвищення тарифів на газ і опалення або до перерозподілу бюджетних коштів, що зменшить фінансування армії. Обидва сценарії несуть серйозні політичні ризики в умовах війни, коли економічна стабільність і підтримка населення є критично важливими.