20 квітня святкуємо Великдень — одне з найголовніших християнських свят.
Цього дня віряни відзначають Воскресіння Ісуса Христа, яке символізує перемогу Божого Сина над смертю та вічним забуттям, даруючи радість і надію. Воскресіння сприймається як підтвердження життя після смерті, що становить основний сенс цього свята.
Історія Великодня
Згідно з Євангеліями, Ісус Христос воскрес рано вранці в неділю — перший день нового єврейського тижня, який у давнину починався після заходу сонця в суботу. Після того, як Ісуса зрадили, розіп’яли на хресті та поховали в печері, Його учні виявили диво. Жінки-мироносиці, які прийшли до гробу в недільний ранок, побачили, що він порожній. Ангел, який з’явився їм, сповістив про Воскресіння Христа.
За біблійними переказами, Воскресіння супроводжувалося землетрусом: ангел відвалив камінь від Гробу Господнього. Жінки-мироносиці — Марія Магдалина, Марія (мати Якова) та Соломонія — прийшли з пахощами, щоб обмазати тіло Ісуса, але побачили порожню печеру. Ангел оголосив їм радісну звістку про Воскресіння. Незабаром Христос явився Марії Магдалині, підтвердивши Своє Воскресіння. Ця новина швидко поширилася Єрусалимом, а згодом і всією Іудеєю. Саме тому в ніч на неділю в церквах проводять урочисту всенощну, кульмінацією якої стає хода навколо храму із запаленими свічками, великодній передзвін і проголошення священиком: “Христос воскрес!”, на що парафіяни відповідають: “Воістину воскрес!”.
Традиції святкування Великодня
У день Світлого Христового Воскресіння в церквах освячують паски, сирні паски, крашанки, писанки та інші страви, приготовані для святкового столу. Люди складають продукти у плетені кошики, накривають їх вишитим рушником і йдуть до храмів на освячення.
На Великдень заведено вітатися словами: “Христос воскрес!”, а у відповідь казати: “Воістину воскрес!”. У сім’ях існує традиція “биття” яєць: учасники розбивають крашанки один об одного, і той, чиє яйце залишиться цілим, вважається найсильнішим у родині.
Дивіться також: Пасха, Паска чи Великдень: як правильно називати головне християнське свято
У цей день прийнято відвідувати рідних, проводити час із сім’єю, влаштовувати гуляння та розваги. Дехто вірить, що на Великдень небеса відкриваються, тому проводять магічні ритуали. Молоді дівчата ворожать на судженого і роблять привороти, а народні цілителі вважають цей період найкращим для зцілення від хвороб.
Великодній стіл
Перед Великоднем віряни дотримуються сорокаденного Великого посту, уникаючи алкоголю та їжі тваринного походження. У день Воскресіння починається розговіння, коли дозволяється вживати скоромну їжу та червоне вино. Господині заздалегідь готують святкові страви.
Традиційно на столі — холодець, домашні ковбаси, сало, запечене порося, гусак із яблуками, пироги з м’ясом і сиром. Головними символами свята є паски, сирні паски та фарбовані яйця.
Що заборонено на Великдень
У день свята християнам не можна займатися важкою фізичною працею. Господині намагаються завершити всі приготування напередодні, щоб у Великдень відпочити від домашніх справ.
Також не варто сумувати, ходити похмурим, сваритися, грубіянити чи скупитися. У Світле Воскресіння заборонено відмовляти нужденним у милостині чи допомозі.
Прикмети на Великдень
Годування вуличних птахів крихтами хліба у свято обіцяє удачу та багатство протягом року.
Побачити великодній світанок — до успіху в справах.
Якщо господиня спече вдалу паску, у домі буде достаток і добробут.
Після служби в церкві свічку потрібно загасити — це принесе удачу.
Благодатний вогонь
19 квітня в Єрусалимі, у храмі Гробу Господнього, зійшов благодатний вогонь — символ світла Воскресіння Христа. Це сталося в Кувуклії — каплиці над гробом Спасителя. У Велику суботу Єрусалимський патріарх і архімандрит Вірменської церкви заходять до Кувуклії в підрясниках, щоб показати відсутність сторонніх джерел вогню, і читають молитви.
Вперше благодатний вогонь зійшов до апостола Петра, який, дізнавшись про Воскресіння Христа, побачив у печері надприродне сяйво. Цей вогонь вважається нерукотворним символом Христового Воскресіння і є однією з найбільших святинь християнства.