У столиці Грузії 4 жовтня одночасно з проведенням місцевих виборів відбулася масова акція протесту, яка переросла у спробу штурму президентської резиденції.
Кілька десятків людей зламали огорожу та напали на охорону у дворі резиденції. Силовики застосували проти натовпу сльозогінний газ та відтіснили протестувальників, повідомляє “Новости Грузия”.
“У двір вийшов спецназ і патрульні поліцейські. Вони зупинили спробу захоплення будівлі”, – йдеться у повідомленні.
Невдовзі до резиденції приєдналися ще кілька сотень людей, які рушили з площі Свободи після заклику голови політради “Єдиного національного руху” Муртаза Зоделави. Демонстранти вимагали ключі від президентської резиденції.
Водночас журналісти зафіксували, що на площі Свободи встановили сцену. Проспект Руставелі та сусідні вулиці перекрили. До акції долучилися студенти, байкери та емігранти, які повернулися у Грузію.
Протестувальники несли національні прапори, плакати з гаслами проти влади та фото політв’язнів. Час від часу натовп скандував слово “революція”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Влада Грузії зобов’язала ГО погоджувати іноземні гранти
“З цього моменту влада буде в руках народу. Будемо разом, боротимемося до кінця, ми переможемо, перемога неминуча”, – заявив оперний співак та організатор мітингу Паата Бурчуладзе.
Поліція готувалася до протестів заздалегідь. Вранці біля парламенту розташували спецназ, а в урядовому кварталі виникли проблеми зі зв’язком. На площі Свободи працювали евакуатори, хоча важкої техніки помічено не було.
Міністерство внутрішніх справ Грузії попередило, що готове застосувати заходи у разі порушення закону.
Організаторами протесту разом із Бурчуладзе виступили вісім опозиційних партій. Вони заявили, що бойкотують місцеві вибори, вважаючи їх “фарсом” і “російською спецоперацією”.
15 квітня у парламенті Грузіїпочали обговорення суперечливого проєкту”Про прозорість іноземного впливу”, який порівнюють з російським законом “про іноагентів”. Нещодавно цей закон був ухвалений у першому читанні.
Грузинська влада вже намагалася схвалити цей проєкт навесні 2023 року, але змушена була відкликати його під тиском масштабних протестів і позиції Заходу.