Європейський Союз зробив значний крок у підтримці України, схваливши надання кредиту у розмірі 90 мільярдів євро. Це рішення покликане зміцнити фінансову стабільність Києва до 2027 року, однак воно було ухвалене після того, як спроби використати заморожені російські активи для допомоги Україні не увінчалися успіхом, що викликало широкі дискусії щодо рішучості Заходу.
Згідно з досягнутою угодою, цей масштабний кредит має на меті полегшити потенційну кризу ліквідності в Україні, що могло б послабити її позиції у будь-яких майбутніх мирних переговорах. Важливо, що, на відміну від попередньої фінансової допомоги, ці кошти можуть бути спрямовані безпосередньо на потреби української армії, що значно розширює спектр їх застосування.
Угода передбачає, що Україна розпочне повертати кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить репарації за завдані збитки. Ключовим елементом підтримки залишається вимога до України продовжувати дотримуватися принципів верховенства права та активно боротися з корупцією, що підкреслює важливість внутрішніх реформ, попри відсутність доказів нецільового використання західних коштів під час останніх скандалів.
Водночас, ця домовленість розглядається як «напівзахід», оскільки Європі так і не вдалося дійти згоди щодо використання близько 245 мільярдів доларів заморожених російських активів. Більша частина цих коштів знаходиться в бельгійській фінансовій установі Euroclear, і спроби їх конфіскації наштовхнулися на жорсткий опір.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер виступив категорично проти ініціативи, побоюючись, що Брюссель може зіткнутися з мільярдними боргами у разі непередбачених обставин. Незважаючи на пропозиції ЄС щодо розподілу фінансового тягаря, бельгійська сторона не змінила своєї позиції, в той час як Росія погрожувала помстою у відповідь на будь-яке використання її активів, що могло б свідчити про успішність залякувань Кремля, особливо після виявлення підозрілих дронів біля бельгійських військових об’єктів.
Фінансування кредиту здійснюватиметься шляхом запозичення коштів на ринках капіталу Європейським Союзом, уникаючи прямої залежності від боргових зобов’язань окремих держав-членів. Однак, не всі країни підтримали цю ініціативу: Угорщина, Словаччина та Чехія відмовилися брати участь у механізмі надання кредиту.
Також важливо зазначити, що минулого тижня ЄС застосував надзвичайні заходи, щоб запобігти блокуванню довгострокових санкцій проти Росії деякими країнами, що схильні до Москви, такими як Угорщина. Згідно з угодою, російські активи залишатимуться замороженими доти, доки Кремль не виплатить репарації Україні, підкреслюючи тривалість фінансового тиску.
Поточна ситуація викликає питання щодо достатньої волі Заходу вжити рішучіші заходи для блокування імперіалізму Кремля, адже існують припущення, що заморожені активи можуть бути використані як важіль для примусу Росії до перемир’я. Таким чином, Україна, можливо, буде змушена задовольнятися наданим кредитом і тією зброєю, яку вона зможе придбати, аби вижити в умовах затяжної війни.