Ненависний Кремлю керівник ГУР, генерал Кирило Буданов очолив офіс президента України. Досі у своїй кар’єрі він дотримувався правила: “можливо все”. Якщо це стосується всього, за що береться генерал розвідки, то, вочевидь, варто чекати серйозних перезавантажень і в підходах діяльності ОП.
Генерал є нестерпним подразником для російської клоаки. Тому, за словами політолога Миколи Давиденка, там шоковані такими кадровими перестановками в Україні і знову почали швидко “клепати” сценарій чергового вторгнення.
З моменту відставки очільника ОП Андрія Єрмака за новим призначенням пильно стежили не лише вітчизняні, а й іноземні медіа. Однією з причин такої уваги, окрім самої посади є фактор чималого політичного та структурного впливу Андрія Єрмака на події в Україні.
Тут важливо усвідомити, що такий вплив Єрмаку надавала не сама посада, а те, що він був справжнім фаворитом президента Володимира Зеленського. І в умовах одноосібного керування країною зміг використовувати всі інструменти керівництва державою, бо вони з’явилися в розпорядженні Офісу. Це – вплив на український парламент та перетворення українського уряду на один із департаментів офісу президента.
Але Андрій Єрмак, на відміну від свого попередника Андрія Богдана, такого впливу набув, тому що навчився розуміти бажання президента ще до того, як сам Зеленський їх усвідомлював. А це головний козир будь-якого впливового фаворита.
Та не факт, що й Кирило Буданов на посаді очільника офісу президента набуде саме таких якостей та можливостей.
Бо ті ж інструменти, які дозволяли керувати країною з одного кабінету, вочевидь, у нього будуть відсутні. Як український парламент, так і кабмін. Щодо останнього, – до українських урядовців буде чимало запитань від західних партнерів, котрі стосуватимуться процесу євроінтеграції України. Вочевидь, у них давно є бажання говорити саме з тими, хто підписує документи, а не з менеджерами офісу президента, котрі відповідають лише за особистий та службовий контроль Володимира Зеленського.
призначення Буданова на посаду очільника ОП може змінити саму суть діяльності цієї структури
Тож призначення Буданова на посаду очільника ОП може змінити саму суть діяльності цієї структури. І зовсім не обов’язково створювати нового головного фаворита президента Володимира Зеленського.
Водночас, питання чому Кирило Буданов погодився на таку посаду, наразі залишається відкритим. З іншого боку, сам факт того, що ОП очолить керівник Головного управління розвідки, може призвести до того, що Офіс почне нагадувати Ставку Головнокомандувача.
Адже Кирило Буданов, який багато років пропрацював безпосередньо в системі міністерства оборони України та Збройних сил, за інерцією вважатиме себе значно компетентнішим у військових питаннях, ніж у поточному функціоналі української держави.
І тут виникає ще одне питання: як взаємодіятиме керівництво ЗСУ із офісом президента? І чи не виникнуть такі ж виклики й тертя, що відбувалися в часи, коли Андрій Єрмак намагався допомагати Володимиру Зеленському керувати урядом, парламентом та іншими важливими інституціями?
Тож необхідно, аби увімкнулись політичні задатки Кирила Буданова. Не даремно ж начальник Головного управління розвідки Міноборони України, три роки тому, взявши курс у велику політику, вирішив прокачатися в політології. У 2023 році він вступив до аспірантури Острозької академії (місто Острог на Рівненщині) на спеціальність “політологія”, на вечірню форму навчання. До цього, в 2007 році, Кирило Буданов закінчив Одеський інститут сухопутних військ.
Мавр зробив свою справу
Кирило Буданов здобув широкої медійної популярності у перший період повномасштабної війни. Він був чи не єдиний із представників військового керівництва України, хто ще в листопаді 2021-го всерйоз говорив про широке вторгнення, в тому числі й напад на Київ. І чимало прогнозів начальника ГУР щодо майбутніх подій на фронті та всередині Росії, котрі найімовірніше, він отримував від розвідки країн-союзниць, до певного часу збувалися: і щодо деокупації Херсона, і щодо звільнення острова Зміїного та інше.
А потім, можливо, партнери обрізали інформацію, аби Буданов не став знахідкою для ворожих шпигунів. Згадаймо про замах на його дружину. А з іншого боку, його популярність уже починала дратувати Банкову.
Генерал Буданов і надалі як міг тримав марку публічного провісника ходу війни, але передбачення, здебільшого, не збувалися. У 2024 році він перестав бути настільки медійною особою, як це було раніше. Дивним чином це співпало із відставкою головкома Валерія Залужного.
Тож припущення, що культ Кирила Буданова використали, щоб урівноважити популярного головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, таки мають реальне підґрунтя.
Гуру ГУРу
Генерал Кирило Буданов блискуче робив свою роботу: підрозділи ГУР на фронті, в тилу ворога, усюди діють максимально ефективно.
Під його керівництвом Головне управління розвідки України стало автономним органом і його команду жартома називають угрупуванням “позазаконом”.
друзі характеризують начальника воєнної розвідки як складну людину
Навіть друзі характеризують начальника воєнної розвідки як складну людину. Декому з ним важко вжитися, він категорично не сприймає чужу думку, якщо вона йде в розріз з його, навіть якщо є певні точки дотику.
Друзі пригадували, що свого часу Буданов не раз сперечався зі старшими командирами, якщо вважав їх неправими.
Проте його симпатики розповідають, що генерал – майстер інтелектуальних ігор у зовнішньому світі, але ніколи не поширював це на колег, не заганяв їх у глухі кути. Тобто, він поважає тих, з ким працює.
Рішення президента Володимира Зеленського ще у 2020 році підвищити маловідомого воєначальника для багатьох стало несподіванкою. Але всередині служби ім’я Кирила Буданова вже було ледь не легендарним.
Кремль на той час також уже знав про нього як про майстра шпигунської мережі. Скажімо, Буданова відзначали як командира рейду у 2016 році зі знищення вертольотів на базі у Джанкої (тимчасово окупований Крим).
Операція на задньому дворі російських спецслужб була зухвалою. Під час відходу група Буданова вступила в бій із російським спецназом, ліквідувавши кількох осіб, зокрема високопоставленого офіцера.
Очоливши воєнну розвідку, Буданов дотримується позиції “можливо все”. Місія з порятунку афганців та інших іноземних громадян із Кабула у 2021 році додала йому визнання.
Але головний шлях він проклав собі у момент повномасштабного вторгнення Росії. У перші дні, коли в Києві діяли диверсанти, багато хто бачив, як генерал бігав з автоматом по Рибальському острову.
йому офіційно приписують керівництво найважливішими операціями в аеропорту Гостомеля, в Ірпені та Мощуні, на околицях Києва, які зупинили наступ росіян.
Саме йому офіційно приписують керівництво найважливішими операціями в аеропорту Гостомеля, в Ірпені та Мощуні, на околицях Києва, які зупинили наступ росіян.
Стверджують, що він направив рятувальні гелікоптери в обложений Маріуполь і сам брав участь у багатьох фронтових операціях.
Відповідно до злитих секретних документів ЦРУ, іноземним розвідкам довелося втрутитися, щоб перешкодити Буданову віддати наказ про напад на Москву у першу річницю широкомасштабного вторгнення в Україну.
Рейди всередині Росії посилили побоювання союзників щодо провокації ядерної держави.
Заяви генерала про майбутній розпад РФ роблять те саме.
Буданов наполягає на тому, що мир неможливий без стратегічної поразки Росії та переформатування влади у ній.
Це щирість та своєрідна провокація майстра інтелектуально шпигунських ігор.
Водночас, головний розвідник завжди стверджував, що тривала війна не на користь Україні, бо вона виснажить усі наші ресурси, як людські, так збройні, що значною мірою залежать від підтримки союзників.
Британський журнал The Economist назвав його “українським шпигуном під шкірою Кремля”. Журналісти видання стверджують, що начальник української воєнної розвідки Кирило Буданов страшенно дратує керівництво Росії.
Іноземна аудиторія називає колишнього спецназівеця, генерала Буданова, архітектором операцій на території Росії, що й зробило його великим подразником для Кремля.
Як відомо, Україна не брала відповідальності за жодну з операцій на території Росії. Але Буданов практично нехтує офіційною двозначністю.
Зрілість інституцій України?
Тож компетентний військовий на чолі офісу президента в країні, в якій війна стала буденністю і поки не видно перспектив її завершення, – можливо є непоганим вибором з точки зору інституційної зрілості держави.
Колеги генерала Буданова переконані, що йому судилося зіграти велику політичну роль, щойно настане мир.
Звісно, можна припустити, що призначенням Кирила Буданова на посаду глави ОП президент Володимир Зеленський намагався прибрати одного з перспективних учасників президентських перегонів. Адже Буданов часто займав вищі рядки соціологічних досліджень у рейтингу ймовірних кандидатів у президенти.
Однак вибори також наразі чітко не проглядаються в найближчій перспективі. Якщо вони відкладаються до закінчення війни, то тоді фаворитами можуть бути зовсім інші люди.
Наразі зрозуміло лише те, що певну політичну задачу Буданов таки виконує і, сподіваємось, так само грамотно, як і керував розвідкою.