Поштовхом для нової хвилі дипломатичних дискусій стала інформація британського видання The Times про документ із припинення вогню, який нібито вже знаходиться на столі у ключових геополітичних гравців. Насправді погоджений зі США та ЄС план не те, чим здається. Документ має мету, від досягнення якої буде багато що залежати.
Що саме – розбиралася Gazeta.ua.
Параметри компромісу та візити до Москви
25 серпня у Москві секретар Ватикану з відносин з державами Пол Річард Галлахер та міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров можуть обговорити новий мирний план по Україні, погоджений Києвом із американцями і Європою. Про це повідомило видання The Times.
Президент України Володимир Зеленський ще 23 серпня на зустрічі зі ЗМІ розкрив деякі деталі: припинення вогню, взаємний відвід військ від лінії фронту, буферна зона.
Дипломатичний пасьянс та роль Вашингтона
Український президент наголосив, що провів переговори зі спецпредставниками президента США Дональда Трампа. На них вказують перший візит прем’єр-міністра Великої Британії Енді Бернема, президента Європейської ради Антоніу Кошти та лідерів європейських держав, а також засідання “Коаліції добровольців”, котре пояснювало статусність делегацій у Києві. Офіційний Київ не міг не подзвонити до Вашингтона щодо неприбуття спецпредставників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера 24 серпня. У відповідь почув те, що озвучив президент Фінляндії Александр Стубб: приїдемо, коли будуть передумови для результату. Вочевидь, українська сторона заперечила – передумови є. Аргументом і став погоджений мирний план.
Це “ключові пропозиції”
На те, що Білий дім має зауваження або детально не опрацьовував нового плану, вказують слова президента України: це “ключові пропозиції”, до яких американці мають “кілька ідей” на одну сторінку.
Вірогідно, у такому вигляді план видався Вашингтону життєздатним настільки, що від себе “щось” і повіз до Москви секретар Ватикану з відносин з державами Пол Річард Галлахер, який у липні зустрічався з Зеленським.
Паніка в ООН та подвійні сигнали США
Навіть у такому вигляді пропозиції викликали тривогу у Москві. У ніч на 25 серпня на засіданні Радбезу ООН постійний представник РФ при ООН Василь Небензя попередив: будь-які спроби нав’язати “заморозку” конфлікту під виглядом припинення вогню, “приречені на провал”.
Так звану СВО оцінено як “незаконне повномасштабне військове вторгнення”
Чи заспокоїв російського диктатора Володимира Путіна демарш США на засіданні Радбезу ООН, де вони не підтримали заяву із закликом до Росії погодитися на “повне, негайне та безумовне припинення вогню”? Навряд чи.
У документі так звану СВО оцінено як “незаконне повномасштабне військове вторгнення”. Його підписали країни Європи та Євросоюз, ми як ініціатори, а також держави-союзниці Сполучених Штатів, як-от Велика Британія і Франція (постійні члени Радбезу), Південна Корея, Японія, Нова Зеландія, Канада, Австралія (всього більш ніж 50 країн). Натомість представник США при ООН Пол Негреа закликав сторони до переговорів, де американці готові відігравати “будь-яку конструктивну роль”.
Але Кремлю неясно: Білий дім публічно “кинув” Європу з її “ключовими пропозиціями” чи водить Путіна за ніс?
Останнє попередження від Трампа
Росія боїться, що Захід використає припинення вогню для переозброєння ЗСУ. Занепокоєння Кремля свідчить про реальний острах перед українським військом. Що перекреслює всі бравурні заяви вищих посадовців РФ. Адже “ключові пропозиції” на одну сторінку + ідеї від американців можуть стати останньою пропозицією від Трампа – Путіну.
На це вказує нервова реакція Лаврова на “качку від України” про мобілізацію в РФ після виборів. Та терміновий указ Путіна про тимчасове держуправління на об’єктах, власники яких не убезпечують від атак БпЛА чи повільно відновлюють майно.
Хоча йдеться про об’єкти енергетики, зв’язку, транспорту, комунальну інфраструктуру, дію указу можна поширити й на інші. Довелося першому віцепрем’єру РФ Денису Мантурову заспокоювати: не націоналізація. Повірив мало хто, а сам Мантуров прибув до Мінська для переговорів із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком.
Європа платить, Трамп домовляється
Отже, щось погоджують у режимі non-stop. Розподіл ролей, припустив керівник Центру безпекових досліджень “СЕНСС” Вадим Черниш. На його думку, Дональд Трамп хоче, щоб Європа за будь-якого розвитку подій оплатила все. А якщо треба поговорити з Путіним – це до нього.
На доказ, секретар Ватикану з відносин з державами у Москві 25 серпня зустрічається з Лавровим, а 26 серпня – з помічником президента РФ із зовнішньої політики Юрієм Ушаковим.
Трамп хоче, щоб Європа за будь-якого розвитку подій оплатила все
Заява про новий мирний план дає надію, та не гарантує, що все спрацює, наголосив Вадим Черниш.
Загроза від Storm Shadow та істерика Кремля
У Кремлі насправді злякалися ракет Storm Shadow, ліцензію на виготовлення яких Велика Британія пообіцяла Україні. Російська ППО пропускає понад 70% цих ракет, пояснив голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко. Тому радник президента РФ Андрій Федоров миттєво пригрозив атаками по заводах, які вироблятимуть зброю для України. У тому числі на території Європи.
Стратегія виснаження від Вашингтона
Дональд Трамп застосовує до війни подвійний тиск, пояснив експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма” Олександр Краєв. Обмежує передачу зброї та розвідданих Україні – та вводить санкції проти союзниць Росії.
Доки Віткофф і Кушнер не відвідали Київ, говорити про існування плану передчасно
“Його ключова задача – укласти бодай якусь угоду. Він розраховує на виснаження двох країн настільки, що вони погодяться”, – припустив експерт.
Водночас Олександр Краєв піддав сумніву наявність твердого “мирного плану” чи ключових пропозицій: “Доки Віткофф і Кушнер не відвідали Київ, говорити про існування плану, на базі якого можна продовжувати переговори, передчасно”.
Тупик “реалій на землі”
Що можуть дати переговори у Москві 25-26 серпня? Скоріш, Кремль знову скаже про “реалії на землі”, хоча “заморозка” бойових дій та відвід військ якраз і фіксує ці реалії.
“Можливо, вони (росіяни. – Gazeta.ua) сподіваються на якийсь прогрес. Хоча наш президент попередив, ще півмільйона покладуть, та Донбасу не отримають”, – припустив Ігор Чаленко.