Посадила кілька черешень, а вони тільки місце займали. Ягоди були майже без м’якоті. Сусідка каже, що ґрунт бідний і тому дерева не родили, говорить 50-річна Тетяна Чмир із села Шумляни Тернопільського району Тернопільської області. Теж так думала, доки не посадила ранній сорт Валерій Чкалов.
Дерево родить з п’ятого року після посадки. Черешні солодкі, соковиті, вишневого кольору. Завбільшки з 25 коп. Важать майже 10 г. Доросле дерево дає врожай 70100 кг.
Сорт спокійно переносить морози та грибки. Хіба в дощове літо може вчепитися сіра гниль. Також черешня страждає від весняних похолодань після відлиги. Але пошкодитися може максимум третина дерева. Це добре, бо в інших сортів по пів дерева може стояти без цвіту через приморозки навесні.
Серед черешень самоплідних сортів немає. Поряд потрібно садити інші для запилення. Це може бути Червнева рання, Квітенька чи Скороспілка.
Подобається також сорт Великоплідний, у якого черешні ще більші. Десь до 14 грамів, і морози добре переносять. Але він примхливий навесні. Має бути під час достигання суха погода. Або ж плоди розтріскуються навіть від дрібного дощу, додає Чмир.
Для садівників-початківців підійдуть сорти, які створені в Інституті садівництва Української академії аграрних наук. Вони пристосовані для вирощування у всіх областях України. Це червоні сорти Альонушка, Джерело, Валерія, Ярославна й Аеліта. Також черешня з рожевими плодами Рання розовинка й жовтими Жовточок.
Варто брати дворічного саджанця. Він легко приживеться і швидко вступить у плодоношення. Адаптується миттєво. При купівлі має бути чотири гілки завдовжки 4050 сантиметрів.
Коріння повинно бути без наростів, а кора без “зморшок”. Це ознака підсихання. Садити треба на світле місце. Добре, щоб збоку була будівля, а не гуляли вітри.
Черешня любить рости на горбах. Таку місцину не знайшла. Тому сама насипала горбок перед посадкою. Найкраще, щоб ділянка була із суглинки й добре пропускала воду та повітря.
Викопує яму більшу за корінець із земляною грудкою з контейнера. На дно кидає 300 г суперфосфату та 1 кг попелу. Перемішує з викопаною землею і садить черешню, щоб коренева шийка була на 5 см вище за рівень землі. Поступово ґрунт осяде та втягне за собою молоде деревце.
Поливаю черешню перші три роки залежно від погоди, каже Тетяна Чмир. Особливо важливий осінній вологозарядний полив. Після похолодання дереву мало води, то тягне її з коренів. Без цього воно висушується. Та й вологий ґрунт менше промерзає. Про запас нагортаю землі навколо стовбура, щоб гріла ще ніжне коріння.
Восени черешні підживлює для пишного цвіту навесні. Вносить 70 г калійного добрива. Під час цвітіння поливає розчином 10 л води і 25 г суперфосфату. За два тижні повторює полив добривом.
Перегодовувати не можна. Бо вся енергія навесні гайне в листя, а не на цвітіння і закладку плодів. Для природного удобрення у квітні можна посіяти в садку горох або гірчицю. Восени скосити й закопати під деревом.