Цьогоріч узявся заповнювати родинне дерево на ресурсі MyHeritage, розповідає фотограф 48-річний Олесь Романюк із Рогатина Івано-Франківської області. Розпитував родичів про предків. Цікавила, зокрема, прабаба Євгенія Павлів, Єднаків у дівоцтві, фото якої висіло в нас удома на стіні. Моя тета Дарія, рідна сестра матері, обмовилася, що знімок колись був парний. Друга частина схована за образом Богородиці, що висить у вітальні в її помешканні.
Олесь зняв зі стіни ікону. Виявилося, під нею сховане ще одне фото. На ньому зображений чоловік Євгенії Григорій Павлів.
Було обернуте до стіни й закрите картоном, продовжує Романюк. Мало вигляд новенького, не вицвіло й не пожовкло, як фото прабаби. В кутку вказано назву фотосалону: Grottger на вулиці Академічній у Львові, теперішній проспект Тараса Шевченка. Найімовірніше, фото весільне.
Про життя Григорія майже нічого не відомо. Дізнався, що він працював судовим писарем. Отже, походив із заможної родини та здобув добру освіту.
Євгенія померла 1910 року при пологах, коли народжувала первістка Володимира. Прадід узяв шлюб удруге, мав іще одного сина Богдана. Перед війною той побрався з Мирославою Лялькою, донькою секретаря Рогатинської міськради.
Обох братів забрали в червону армію. Богдан загинув на фронті. Володимир повернувся без ноги, незабаром одружився з удовою свого брата. Мали трьох дітей, серед них моя мати Роксолана. Жили у скруті, але допомагали рідні сестри Мирослави, які емігрували в Америку. Присилали шовкові хустини, котрі баба перепродувала по 20 рублів. Мій дід помер 1968 року. Після цього Мирослава спалила всі родинні фото. Лишила тільки знімок свекра, який сховала за ікону.