Повісили лікарів, які проводили досліди над людьми

Home Новини звідусіль Повісили лікарів, які проводили досліди над людьми

“Це світила медицини, які мали чудову міжнародну репутацію. Та скотилися до покидьків, готових пригнічувати нещасних і беззахисних. Злочини, які ми намагаємося засудити, такі витончені, підступні й жорстокі, що цивілізований світ не витримає їхнього повторення”, каже під час суду над німецькими лікарями в Нюрнберзі американський генерал 38-річний Телфорд Тейлор. Засідання розпочалося 9 грудня 1946-го в східному флігелі Палацу правосуддя.

Процес називали “США проти Карла Брандта й інших”. Ініціювали його американці. Серед обвинувачених особистий лікар лідера нацистів Адольфа Гітлера Карл Брандт і 20 високопоставлених медиків. Їх звинувачували в експериментах над в’язнями концтаборів Освенцім, Равенсбрюк, Бухенвальд, Дахау в 19411945 роках.

Лікарі-нацисти заражали людей тифом, малярією, туберкульозом і гепатитом, пересаджували органи, кололи неперевірені вакцини, випробовували отруйні гази, розробляли спосіб масової стерилізації.

Карл Брандт керував акцією “Т-4” зі знищення інвалідів, душевнохворих, дітей із вадами. Карл Франц Гебхардт проводив трансплантації кісток і досліди із застосуванням антибіотиків із смертельними наслідками. Йоахім Мруговський розроб­ляв біологічну зброю. В серпні 1943-го в газовій камері концтабору Нацвейлер-Штрутгоф знищили 86 відібраних антропологами євреїв. Потрібні були їхні скелети для колекції при університеті у Страсбурзі.

Під час процесу над медиками заслухали 85 очевидців і розглянули 1,5 тис. письмових свідчень.

 На вокзалі в Освенцимі жінок із дітьми одразу посадили у вантажівки й повезли в газові камери, розповідає полька 34-річна Ада Бімко, яка в серпні 1943-го потрапила в концтабір. Із 5 тисяч людей у газові камери відправили 4,5. Зокрема, й моїх батька, матір, брата і 6-річного сина.

Знищили 86 євреїв, бо потрібні були скелети для колекції

Аду залишили працювати санітаркою в табірній лікарні. Бачила, як сортували людей. Хворих піднімали з ліжка і змушували йти через кімнату. Слабких відправляли в газові камери. Над сильнішими експериментували.

Прокурор просить Аду поглянути на лаву підсудних і впізнати лікарів, які робили досліди. Вона вдивляється в обличчя і впевнено називає прізвища 11.

1 грудня 1943-го був день масштабної селекції, говорить Ада Бімко. В лазареті лежали 4 тисячі хворих на тиф єврейок. Залишили 124, решту спалили в крематорії. Фріц Кляйн відбирав кому жити, а кому помирати.

35-річна Герта Обергойзер єдина жінка серед звинувачених. У концтаборі Равенс­брюк допомагала проводити експерименти голові Червоного Хреста Німеччини 52-річному Карлу Гебхардту.

 Неправда. Жінка не може коїти такі жахливі злочини, про які ви розповідаєте, каже Обергойзер. Я мусила це робити, для засуджених це було шансом вижити. У разі відмови жінок-ув’язнених просто розстрілювали. Я виконувала наказ.

У липні 1947-го підсудні виступають з останнім словом. Вини ніхто не визнає. Кажуть, виконували наказ Гітлера, виправдовують свої дії науковими цілями. Прокурори відповідають, що кожен із них міг піти у відставку й не підкорятися злочинним наказам.

20 серпня сімох медиків ­засуджують до повішення, п’ятьох ­до ­довічного ув’язнення, Герту Обергойзер до 20 ро­ків тюрми. Сімох виправдовують, бо не можуть довести їхню участь в експериментах. Багато документів знищили, а свідків убили. Тому після звільнення вони продовжують медичну практику.

Смертників страчують 2 червня 1948-го в тюрмі Ландсберґ. Карл Брандт, стоячи в зашморгу, вигукує: “Мені не соромно. Це політична помста. Я служив батьківщині”. Мотузка стягує його шию, обірвавши промову.

68 500 доларів заплатив 11 грудня 1993 року на аукціоні Sotheby’s у Нью-Йорку покупець за телеграму космонавту Юрію Гагаріну. Її надіслав 12 квітня 1961-го перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов. Привітав із першим успішним польотом людини в космос. Написав, що очікує на зустріч у Москві. Це найдорожча телеграма, зафіксована у Книзі рекордів Гіннеса

6 грудня 1912-го під час розкопок на місці давньоєгипетського поселення Амарна німецький археолог 49-річний Людвіг Борхардт знайшов погруддя дружини фараона Ехнатона Нефертіті ­(13301370 до н. е.). Скульптура заввишки 50 см виготовлена з вапняку й повністю пофарбована. Борхардт збрехав владі про цінність знахідки і таємно вивіз її в Берлін. Бюст виставили в Neues Museum. Уряд Єгипту досі вимагає його повернути.

7 грудня 1988 року на північному заході Вірменії землетрус силою 7,2 бала за шкалою Ріхтера зруйнував місто Спітак і 58 сіл. Також постраждали понад 300 населених пунктів майже 40% території республіки. Загинули 25 тис. людей, пів мільйона залишилося без житла. Половина промислових підприємств вийшла з ладу зникла електрика, зупинився транспорт. Президент СРСР Михайло Горбачов попросив США про гуманітарну допомогу вперше з часів Другої світової війни.

8 грудня 1609-го в Мілані відкрили Амброзіанську бібліотеку, найбільшу в Європі після читальні в Оксфорді. Рукописи та книжки для неї зібрав архієпископ Федеріко Борромео. Відвідувачам дозволяли брати потрібне. При бібліотеці створили картинну галерею, де досі зберігають рукописи й малюнки Леонардо да Вінчі та Рембрандта.

“Я, Едуард VIII, король Великої Британії, Ірландії і британських домініонів, імператор Індії, заявляю про своє тверде й остаточне рішення зректися престолу і висловлюю бажання, щоб акт цей набув чинності негайно”,

11 грудня 1936-го в англійському форті Бельведер 42-річний Едуард VIII відмовився від влади через шлюб із двічі розлученою американкою 40-річною Волліс Сімпсон. Парламент і церква не схвалили обраниці монарха. Новим королем став його молодший брат Георг VI. Едуард жив у Франції, помер 1972-го