Ми готові відбити наступ Росії. Аби тільки була нормальна команда згори. За недільку можна було б Донбас повністю звільнити, каже боєць 93-ї бригади “Холодний Яр” Віталій, позивний “Лис” (ліворуч) у бліндажі під селищем Новотроїцьке на Донеччині. Він на війні з 2014 року. Мріємо про мир, щоб усі повернулися живі додому.
Я сім’ї майже не бачу. Два-три місяці вдома і знову сюди, долучається до розмови боєць Сергій “Барбариска”. Пішов на фронт у третій хвилі мобілізації, 2014-го.
На початку служби попав у село Нікішине. Вели вуличні бої це найважче. Ми утримували меншу частину території, а більшу сепари. Був у Дебальцевому, виходив з оточення. Нас розстрілювали, як у тирі, розповідає Сергій.
Бліндаж бійці опалюють буржуйкою. Стіни оббиті фольгою для теплоізоляції. Є вай-фай.
93-я бригада “Холодний Яр” кілька місяців утримує позиції під Новотроїцьким. Із трьох боків оточені ворогом. Неподалік є кар’єр, на дні якого велике озеро. Його протилежний берег контролюють бойовики.
У цьому бліндажі з Сергієм і Віталієм жив солдат 22-річний Валерій Геровкін. Спав на верхній дальній полиці ліворуч. 1 грудня, прикриваючи побратимів, він загинув від кулі ворожого снайпера. Був родом із Краматорська. До Збройних сил пішов торік у вересні. Товариші називали його “Гера”. В нього залишилися батьки й молодший брат.