Український нацгвардієць 23-річний Владислав та його хвостата напарниця Джеккі місяць тому вперше зустрілися після піврічного розставання.
Боєць та вівчарка розлучилися у Маріуполі на Донеччині, коли порізно виходили з оточеного загарбниками міста, пише “24 канал”.
Військовий родом з Маріуполя, там і служив. Працював зі службовою собакою в кінологічній службі. Після 24 лютого він став на захист України. Під час одного із завдань він був змушений лишити Джеккі на Азовсталі.
“Ситуація настільки загострилася, що ані повернутися, ані вийти з собакою він не міг. Тому командування дало їм наказ виходити з міста, хто як зможе. Влад пережив дуже складні часи (виходячи з Маріуполя. Gazeta.ua): перевірки, блокпости та російські погрози “ямою”. Йому допомогли цивільні люди, як і багатьом нашим військовим, щоб вони переодягалися й змогли вийти з оточення”, йдеться в матеріалі.
Нацгвардієць пригадує: щойно після виходу з Маріуполя у нього з’явився зв’язок, одразу почав цікавитися долею залишеної на Азовсталі Джекі.
“Мені вдалося зв’язатися зі своїми товаришами, яким я залишив собаку. Дізнався, що в те місце, де вони були, прилетіло щось дуже важке майже всі наші собаки загинули. Потім була частка маленької надії, оскільки сказали, що труп собаки знайти не можуть”, розповів нацгвардієць.
Довгий період часу він думав, що собаки немає, але за кілька місяців його родині зателефонували сусіди й сказали, що його собака знайшлася. Виявилося, що Джеккі сама прийшла додому, залізла в ліжко Владислава і чекала на нього там.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відвага й вірність: українські захисники показалися з “пухнастим батальйоном”
“Завод поливали з усього, що тільки вони (армія РФ. Gazeta.ua) мали. Я намагався змиритися з думкою, що собака вже загинула. Вижити за тих умов було щось нереальне. Одного дня мені просто телефонує мама. Уся в сльозах каже, що Джеккі жива. Просто не міг повірити, позаяк відстань між Азовсталлю та нашим домом близько 15 кілометрів”, розповів військовий.
Передати собаку змогли лише за кілька місяців волонтери. Окупанти вважали її службовою, саме тому прискіпувалися до людей, які передавали тварин такої породи. У вересні Влад зустрівся з Джеккі.
“Я заціпенів. Мені важко було рухатись, дихати. Почуття провини перед нею зашкалювало. Але я думаю, що вона все розуміє. Як тільки я відкрив клітку вона не витримала, почала скиглити. Тоді одразу впізнала”, поділився нацгвардієць.
Джеккі та Владислав зараз несуть службу в Харківській області в лавах нацгвардійців. Чотирилапа може знаходити людей, боєприпаси, тож її робота вкрай необхідна на звільнених територіях області.
Пес Віскі допомагає українським прикордонникам шукати вибухівку. Хвостатий помічник володіє “потужною зброєю” – унікальним нюхом.
Зазначається, пошук вибухівки одна з найскладніших і ризикових задач для собак. Чотирилапі мають дотримуватися дисципліни. Виявивши небезпечну знахідку, не брати її в зуби, не рухати лапою та не гавкати.