Останні заяви кремлівського диктатора могли б стати імпульсом для обговорень ядерного роззброєння. Натомість – лише напустили туману. Як реагує світ і яку гру може насправді вести Путін, розбиралася Gazeta.ua.
На постійній наради радбезу РФ з ядерного стримування очільник країни-агресорки оголосив зміни до ядерної доктрини. Вони такі:
посилено акцент на превенції: ядерну зброю буде застосовано навіть при отриманні достовірної інформації про масований старт засобів повітряно-космічного нападу та перетину ними російського кордону,
запроваджується принцип сумісної відповідальності: якщо ядерна держава підтримуватиме агресію неядерної держави проти РФ, Москва розглядатиме такі дії як спільний напад.
Важливо, що Росія вперше заявляє про встановлення рівноцінного ядерного захисту для Білорусі як союзної держави. У чинному варіанті ядерної доктрини Росія може першою завдати удару зброєю масового ураження лише тоді, коли безпека держави під загрозою. Ці зміни значно розширюють підстави для застосування ядерної зброї.
Але заяви, які зробив зараз Путін, виявилися пшиком.
“Сигнал політикам”
Такий висновок можна зробити з коментарів речника Путіна Дмитра Пєскова, які той зробив наступного дня: “Коригування в основи державної політики з ядерного стримування сформульовані, рішення про їхню публікацію буде ухвалюватися пізніше”.
Оскільки документ не опубліковано, його не можна вважати чинним. Чим же були слова Путіна? “Певним сигналом недружнім країнам, – пояснює Пєсков. – Про наслідки в разі нападу на Росію, причому не обов’язково ядерними засобами”.
Отже, щось сталося за ніч на 26 вересня. Що саме?
Що це було?
Заяви Путіна є відповіддю на обговорення у Лондоні й Вашингтоні “далекобійки”, причому коментар був свідомо підв’язаний до звернення президента Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН щодо ризику російських ударів по українських АЕС та необхідності терміново надати Києву зброю і всі потрібні дозволи. Принаймні, так сприйняли заяви Путіна на Радбезі західні ЗМІ.
Путін не вперше розігрує ядерну карту, нагадують Sky news, але “він розмахував нею так часто в останні місяці, що вона, схоже, втрачає свою силу”. Адже не було жодних наслідків для Заходу від поставок ракет, бойових танків, винищувачів F-16.
Ніхто і не злякався
“Інститут вивчення війни” ( ISW) переконаний, що Путін вдався до звичної психологічної атаки, це його звична тактика під час міжнародних політичних дебатів. Директор ЦРУ США Вільям Бернс ще на початку вересня застеріг західних політиків від надмірного занепокоєння через російські ядерні погрози, нагадує ISW. У The Hill вважають слова Путіна спробою вплинути на результат дебатів щодо “далекобійки” Україні, котру Кремль вважатиме “кроком до ескалації”. Агенція Reuters переконана, що це є відповідь у заочному обміні думками щодо дозволу на удари вглиб Росії, причому, наголошує ▪️DPA, у такому вигляді формулювання ядерної доктрини роблять мішенями для російських контрударів Францію і США. На думку Les Echos, ядерні заяви Путіна націлені на Україну та союзників у більш широкому розумінні, ніж “далекобійка”, оскільки нині триває і дискусія щодо “мирного треку”. Італійське видання Il Messaggero стверджує, що Італія, Франція і США обговорюють перспективи переговорів для припинення вогню.
З’являється і перша офіційна реакція. “Не вперше Путін грає в “азартні ігри” зі своїм ядерним арсеналом, – наголосив представник ЄС по зовнішній політиці Петер Стано. – Ми рішуче відкидаємо ці загрози”.
Але риторичний поріг для застосування ядерної зброї вже понижено, стверджує аналітик російських ядерних сил Павло Подвиг у коментарі The New York Times, адже “є багато можливостей для тлумачення того, що є агресією, а що – ні”. Водночас він звернув увагу, що наразі це “лише слова”, які не наближають до ядерного Апокаліпсису.
Є пакети і ракети
Якщо Путін напустив туману, то російські політики зранку 26 вересня кинулися його витлумачувати. Так, депутат Держдуми РФ Олександр Толмачов пояснив: якщо Захід не хоче бути стертий з Землі, йому не можна створювати загрозу територіальній цілісності РФ чи Білорусі, і це стосується також країн, котрим НАТО поставляє або чиїми руками намагається воювати з Росією. “Супротивник має забути саму думку про світ без РФ у її сучасному вигляді й статусі. На буде нас – не буде взагалі нікого”, – додав він.
Наша ядерна зброя – зброя стримування агресії, реакція на безвідповідальні ворожі кроки Лондона, Вашингтона й Києва, зазначив депутат Держдуми РФ від Чечні Шамсаїл Саралієв: “Нова редакція ядерної доктрини дозволить реально захистити Росію від очевидних агресивних планів Заходу і Києва”, – заявив він.
США замість слів у відповідь виділили Україні допомогу на оборону у розмірі 7,9 мільярдів доларів США, а також запровадили нові санкції проти РФ. Глава Офісу президента України Андрій Єрмак запевнив – заяви на Радбезі РФ свідчать, шо “в РФ більше немає нічого, жодних інших інструментів залякування світу. Ці інструменти не діють”. Радник Єрмака Михайло Подоляк назвав заяви Путіна “репутаційним дном”.
Невдала спроба
А ще – не діють і російські ракети. Перед Генасамблеєю ООН РФ провела випробування ракети “Сармат”, результати якого мали б справити враження на учасників дебатів. Однак випробування вийшли невдалими, “Сармат” вибухнув ще у шахті, пояснив колишній співробітник російської розвідки Сергій Жирнов. Хоча Кремль спростував невдачу, на супутникових знімках чітко видно кратер і зону ураження навколо нього. Більше того, могло бути пошкоджене сховище ядерних відходів.
Якби випробування відбулися успішно, заяви Путіна на Радбезі справді могли бути сприйняті насторожено. Без практичної частини вислови залишилися просто словами. Але той факт, що диктатор не знайшов інших слів, свідчить про обмеженість простору і можливостей для маневру. Це гарний сигнал для Києва і союзників, зустріч з якими президент Джо Байден скликає у форматі “Рамштайн” у жовтні поточного року.