Минуло вже вісім місяців з початку повномасштабного вторгнення військ РФ на територію України. За цей час ми понесли шалені збитки. За оцінкою прем’єра Дениса Шмигаля, економіка країни втратила близько $700 млрд, а 60% держвитрат ідуть на оборонний бюджет. По іншому зараз і бути не може. Але і в умовах війни потрібно шукати, де і як заробляти бізнесу та працювати громадянам, які підтримують нашу армію в тилу.

А що робити тим, хто виїхав за кордон? Звичайно, відкривати свій бізнес там, без знання місцевої мови та умов роботи. Бо українці звикли швидко приймати рішення і не хочуть чекати роками на можливість заробити. Специфіка вітчизняного бізнесу полягає в умінні швидко змінюватися, пристосовуватися до некомфортних обставин та знаходити вихід у найскладніших ситуаціях. Ці навички реально допомагають нашим співвітчизникам не тільки відкривати свою справу за кордоном, але й бути успішними. Розвиватися, не втрачати оптимізму та ще допомагати своїй країні, яка веде війну з російським монстром.

Перша країна для українського бізнесу

У Польщі з початку цього року українці відкрили понад 10 тис нових компаній. Кожна четверта займається будівництвом, а 16% – це галузь ІТ. Саме Польща залишається для українців найбільш привабливим та простим місцем для відкриття нового бізнесу. Пояснити це дуже просто наші громадяни вважають цю країну найбільшим нашим другом у світі. За даними останніх соцопитувань, 86% українців позитивно ставляться до Польщі. Потрапити туди дуже просто, адже маємо спільний кордон. Крім того, українці вже багато років масово працюють на польських підприємствах і в великих містах у сфері послуг.

Завдяки тому, що в Польщі з 2010-го року динамічно зростала кількість працюючих українців, саме тут були створені найсприятливіші умови для відкриття нових бізнесів нашими громадянами. До початку поточного року в Польщі постійно працювало близько 1,5 – 2 млн українців. Потрібно розуміти, що це люди активні, які не сиділи вдома і не чекали на дії українського уряду щодо забезпечення їх роботою чи пристойною зарплатнею. І великий відсоток з них були підприємцями, що відкривали у польських містах затишні кав’ярні, клінінгові компанії, невеличкі будівельні фірми та виробництва. У свій час ці підприємці проходили важкий шлях до започаткування власної справи в Польщі. Бо не було в кого спитати пораду, не діяв активно, як сьогодні, польський сегмент українського інтернету, включно з багатьма youtube-каналами, тільки починали працювати програми з підтримки українських підприємців від польського уряду.

Сьогодні відкрити бізнес в Польщі стало набагато легше. Це можна зробити дуже швидко. Після 24-го лютого мільйони українців виїхали біженцями до країн Європи і абсолютна більшість з них потрапили до Польщі. Серед цих людей було багато підприємців, які досить швидко почали інвестувати гроші в місцеву економіку. Кожному підприємцю важливо не тільки зберегти свої гроші, а й займатися бізнесом. А тут випав шанс вийти на новий ринок, на якому діє багато співвітчизників. Які можуть допомогти не тільки порадами, як розпочати бізнес, але й стати його клієнтами. Раніше українські підприємці розглядали Польщу як перший крок на шляху до Західної Європи, а тепер радіють з того, що можуть надалі займатися підприємницькою діяльністю у досить комфортних умовах. Адже втративши можливість займатися бізнесом вдома, вони розпочали його в дружній країні за кордоном.

Польща також значно виграє від припливу українських підприємців. ВВП країни постійно зростав останніми роками і завдяки пришвидшенню ділової активності в нього не відбудеться такого ж спаду, як у багатьох європейських країнах. Торік польський показник зростання ВВП був на рівні 5,9%, а в цьому прогнозується у 3,9%. В цей час німецький ВВП зросте на менше ніж один відсоток, а в наступному році економісти прогнозують його падіння. Російсько-українська війна сильно вдарила по економіці Єврозони. Адже європейські уряди зацікавлені в підприємницькій активності українців на своїй території заради пожвавлення економіки.

Українські підприємці в Польщі захоплюють індустрію сервісів. Відкривають салони краси, займаються косметологією, запускають нові ресторани та бари, готелі та хостели, започатковують транспортно-логістичні бізнеси, займаються міжнародними перевезеннями. В цілому можна стверджувати про успішність українців у Польщі, що є не дуже доброю новиною для самої України. Бо після закінчення війни вітчизняні підприємці не будуть поспішати з поверненням додому. В них на той час буде посвідка на проживання в країні ЄС та успішний бізнес, який не покинуть заради незрозумілих перспектив в Україні.

Українські підприємці відкривають світ

Останнім часом український малий бізнес значно розширює географію своєї діяльності, відкриваючи підприємства не тільки в країнах Європи, але й у Північній Америці. До запуску своєї франшизи в ЄС готується одеський онлайн ресторан Smilefood, мережа рибних магазинів Forellis, охоронна компанія “Шериф” та ресторани відомого ресторатора Дмитра Борисова. Українські підприємства були змушені значно скоротити бізнес і кількість персоналу. Частина працівників переїхала за кордон і зараз їх можна буде залучити до роботи там, де вони знаходяться. Виникла унікальна ситуація, коли чи не в кожній країні Європи є суттєва українська діаспора, яка складається в основному з біженців, що потребують роботи. Звичайно, що їм легше продовжувати співпрацювати зі своїми українськими роботодавцями, ніж терміново вчити місцеву мову та підтверджувати свою кваліфікацію на місцевому ринку праці. Основним завданням українських бізнесів, які хочуть відкрити свої представництва на Заході, є необхідність адаптувати свої бізнес-моделі під нові умови.

Українські айтішники дістаються найвіддаленіших країн Європи. Останнім часом вони опановують роботу та життя в Португалії, де реєструються приватними підприємцями. Це дуже вигідно, тому що система оподаткування в цій країні діє за прогресивною ставкою ПДФО від 14,5% до 48%. Також ІТ-фахівці можуть вибрати спеціальний податковий статус, який дозволяє виплату 20% доходу, отриманого в Португалії, і 0% доходу за межами Португалії. Загальна система оподатковує не весь дохід, а лише його частину (37%, 5%, 55%, 75%) в залежності від виду діяльності. Податок не сплачується, якщо дохід підприємця нижче прожиткового мінімуму. Працювати в IT компанії та жити в країні, де прожитковий мінімум та оренда житла невеликі, приємно та перспективно. Українським айтішникам скрізь радіють, адже вони є надійними та кваліфікованими спеціалістами і можуть значно підвищити капіталізацію будь-якої компанії, на яку працюють.

Активізувалися українські підприємці також у США і Канаді, куди вони потрапили після початку повномасштабної війни. Багато хто з них були успішними вдома і хочуть реалізуватися в найбагатшій країні світу США, відкрити там бізнес та досягнути успіху. Але американська ділова активність дуже сильно відрізняється від української і тут не можна просто копіювати ті підходи, які працювали вдома. Для американських споживачів треба буде робити іншу рекламу, ціни на продукцію та її асортимент. Якщо місцеві громадяни не будуть отримувати від бізнесу послуги чи товари у звичній формі, вони ігноруватимуть його. Але українці в цій непростій ситуації знаходять вихід копіюють існуючі американські бізнес-підходи, додаючи до них свій український досвід. Бізнес в Америці це 10 невдалих проектів на один вдалий. Тому не треба боятися відкривати та закривати бізнеси, пробувати постійно щось нове, змінювати цілі і змінюватись самому. Всі ці якості є в українських підприємців і вони у переважній більшості досягають успіху на американському континенті.

Фокус уваги українських бізнесменів

Чи повернуться наші успішні бізнесмени додому з іноземних країв? Можна з впевненістю казати, що бізнес буде і надалі працювати в українських містах, після того, як закінчаться бойові дії. Проблема полягає в тому, що фокус уваги українських бізнесменів – мігрантів буде більше прикутий до європейських ринків. Адже там їхні заробітки стануть набагато більшими, ніж в розореній війною бідній Україні. А бізнес завжди дивиться туди, де є можливість заробити більше.

Ті українці, які зможуть пристосуватися до іноземної ділової активності, перетворяться на інвесторів та вкладатимуть гроші в Україну. Але вже не бачитимуть її як основну країну своєї діяльності. Інша історія з малими підприємцями, які в разі досягнення бізнесового успіху за кордоном, не повернуться додому, а залишаться жити в більш успішних та розвинутих країнах. Звичайно, вони турбуватимуться за українські справи та надаватимуть допомогу, але я певен, що втратимо цих людей назавжди.

Втім це дуже добре, що українці демонструють високі навички у пристосуванні до інших бізнес середовищ. Це означає, що в нашого народу є великий потенціал, який після закінчення війни потрібно буде реалізовувати. Маючи “агентів впливу” по всіх розвинутих країнах світу і зокрема Європи, Україна почне швидко відновлюватися та багатіти. Особливо якщо наша влада нарешті зрозуміє, що малий та середній бізнес потрібно розвивати. І це, зокрема, призведе до формування нового прошарку успішних бізнесменів, які зможуть зробити нашу країну квітучою та сучасною. І тоді закордонні українські підприємці подивляться на цю нову Україну та почнуть повертатися зі своїх тривалих бізнес-подорожей додому.