Сьогодні Україна стоїть перед складними викликами, які вимагають національної єдності, справедливості та переосмислення минулого. Питання санкцій проти п’ятого президента України, Петра Порошенка, залишається гостро обговорюваним. Але якщо Порошенко щиро покається у скоєних помилках, визнає свою відповідальність перед народом і готовий працювати на благо України, чи не варто дати йому шанс?
Покаяння – перший крок до примирення
За роки своєї політичної кар’єри Петро Порошенко пройшов шлях від депутата Верховної Ради до президента країни, обіймаючи ключові посади, зокрема:
- Секретар Ради національної безпеки і оборони України
- Голова наглядової ради Національного банку України
- Міністр закордонних справ України
- Міністр економіки України
- Президент України (2014–2019 рр.)
Але з висотою влади приходить і тягар відповідальності. Можливо, він не усвідомлював, що поєднання державної діяльності та бізнесу призведе до таких катастрофічних наслідків. Можливо, він вірив, що його економічні та політичні рішення зможуть зміцнити країну, а не поставити її в уразливе становище.
Проте зараз ситуація змінилася. Ми бачимо наслідки:
- Сотні тисяч поранених
- Десятки тисяч загиблих
- Мільйони біженців і переселенців
Це трагедія, від якої неможливо відсторонитися.
Помилка довіри: співпраця з Януковичем, Медведчуком і корупційні зв’язки
Петро Порошенко, можливо, припустився фатальної помилки, безмежно довіряючи Росії – як у політичному, так і в особистому плані. Свого часу він співпрацював із Віктором Януковичем, обіймаючи посаду міністра економіки в його уряді. Можливо, він сподівався, що робота в уряді Януковича дозволить стабілізувати ситуацію в Україні, але цей вибір згодом став однією з причин недовіри до нього.
Також Порошенко підтримував Віктора Медведчука – фігуру, яка довгий час була сполучною ланкою між Києвом і Москвою. Можливо, він вірив, що співпраця з такими політиками буде сприйнята Росією як жест доброї волі і допоможе уникнути війни.
Ще однією серйозною помилкою стала довіра до бізнес-партнерів і близького оточення, зокрема до Ігоря Кононенка та Олега Гладковського (Свинарчука). Можливо, Порошенко не усвідомлював, які схеми розгорнулися в оборонному секторі країни під його керівництвом. Можливо, він вірив у їхню добросовісність і не міг припустити, що корупційні махінації в “Укроборонпромі” викличуть скандал, який підірве довіру суспільства і послабить українську армію в критичний момент.
Але сталося інакше. Замість діалогу і компромісу Україна отримала повномасштабне вторгнення. Можливо, Порошенко зрозумів, що помилявся в розрахунках, що уряди Арсенія Яценюка і Володимира Гройсмана вводили його в оману, і що багато його рішень призвели до незворотних наслідків.
Санкції – покарання чи перешкода для виправлення?
Санкції – це механізм тиску, але вони не повинні бути інструментом помсти. Якщо Петро Порошенко визнає свої помилки, готовий нести моральну відповідальність і працювати на благо України, ці обмеження лише заважають його можливому спокутуванню.
Пробачення – це не забуття. Це можливість виправити помилки, зробити внесок у майбутнє України, довести ділом, що минулі рішення були не навмисною політичною грою, а результатом хибних розрахунків і довіри до тих, хто не виправдав сподівань.
Рівні умови для участі у виборах
Україна – демократична держава, і кожен громадянин має право брати участь у виборах, якщо він не порушив закони і не становить загрози національній безпеці. Санкції проти Порошенка ставлять його в нерівні умови з Володимиром Зеленським і Валерієм Залужним, які можуть вільно вести політичну боротьбу.
Якщо Україна дійсно прагне чесних і прозорих виборів, обмеження проти одного з ключових політиків країни мають бути зняті. Народ повинен сам вирішувати, хто гідний керувати державою, а не допускати штучного усунення конкурентів за допомогою санкційних механізмів.
Висновок: заклик до підтримки
Якщо Петро Порошенко щиро покається і попросить пробачення в українського народу, він заслуговує на підтримку. Це не означає забути його помилки, але це шанс дати йому можливість спокутувати провину через конкретні дії на благо країни.
Україні зараз потрібні всі, хто здатен працювати на перемогу і відновлення. Можливо, настав час не карати, а дати шанс виправити минуле заради майбутнього. Зняття санкцій дозволить Петру Порошенку на рівних умовах брати участь у виборах президента України, і вже український народ зможе вирішити, чи гідний він другого шансу.