2 червня віряни згадують святого Никифора.

Він жив у VIII-IX століттях і був родом з Константинополя. Від дитинства його батьки виховували у глибокій вірі та християнських цінностях. Його батько, Федір, був секретарем при імператорі, але був вигнаний за іконошанування. Після смерті батька, його мати Євдокія повернулася до Константинополя і стала черницею.

Никифор отримав гарну освіту і в юності захоплювався читанням духовних книг та вивченням Святого Письма. Він служив радником у дворі імператора Лева IV і вів доброчесне життя, ревно захищаючи святі ікони. Згодом він відмовився від світського життя і оселився біля Босфору, де заснував монастирську обитель і збудував церкву.

15 року, за правління імператора Лева Вірменина, Никифора заслано в монастир через його опозицію до іконоборчої єресі. Після тринадцяти років у вигнанні, він помер. Його мощі, які пролежали в землі дев’ятнадцять років, були урочисто перенесені до Константинополя.

Прикмети

Ввечері сонце закрили хмари – чекайте на дощ.

Соловей співає всю ніч – наступного дня буде хороша погода.

Дощить – до великого урожаю грибів та льону.

Що завтра не можна робити, а що дозволено

Заборонялося цього дня братися за сухе прибирання. Вважалося, що воно принесе у будинок нещастя і фінансові негаразди.

Також намагалися надто сильно не вбиратися, не робити святкові зачіски. Все це могло накликати нечисту силу, яка забере красу. Забороняється сваритися, а якщо вже так сталося, то обов’язково попросіть вибачення, інакше конфлікт затягнеться надовго.

Дівчата обов’язково плели вінки з в’юна. Під час цієї роботи думали про майбутнє. Вважалося, що усе намріяне неодмінно здійсниться.