Антибіотики є важливим винаходом людства для лікування бактеріальних інфекцій. Вони вже врятували та продовжують рятувати величезну кількість життів. Але якщо ми будемо безвідповідально ставитися до використання антибіотиків, то можемо втратити їхню суперсилу.
У спецпроєкті Gazeta.ua ми розкажемо, як антибіотики рятують життя, чому потрібно дотримуватися правил їх вживання. Розберемося в темі використання антибіотиків разом із фармацевтичною компанією Артеріум. Антибіотики під цією торговою маркою українці купують найчастіше.
Що українці знають про антибіотики
У суспільстві спостерігається неоднозначне ставлення до антибіотиків. Існує чимало міфів щодо цих ліків. Частина людей вважає, що антибіотики шкідливо впливають на організм, відмовляється вживати їх після призначення лікарем або не дотримується курсу лікування. Ще частина людей вірить, що антибіотики можуть допомогти від усього. Починають їх вживати під час звичайної застуди або “для профілактики”. Неправильне приймання антибіотиків, самолікування призводять до такого небезпечного наслідку, як антибіотикорезистентність: ліки поступово втрачають свою ефективність, інфекції, які раніше можна було легко вилікувати, можуть перетворитися на смертельно небезпечні. Наприклад, побороти такі хвороби, як пневмонія та туберкульоз, може стати значно складніше або навіть неможливо.
Незамінні ліки в боротьбі з бактеріальними інфекціями
В Україні перший антибіотик пеніцилін з’явився 1949 року. Виробляли його на Київському пеніциліновому заводі, який згодом перейменували на “Київмедпрепарат”. Нині це підприємство виробляє антибактеріальні засоби під торговою маркою “Артеріум”.
Сьогодні антибіотики поділяються на декілька класів залежно від механізму дії та хімічної структури. Кожен клас має певний спектр дії і який препарат обрати для лікування, залежить від типу бактерій, резистентності мікроорганізмів і клінічної картини інфекції. Антибіотики є незамінними у разі серйозних бактеріальних інфекцій, коли організм не може подолати їх самостійно, розповіла Ірина Пальона, радниця з медичних питань корпорації “Артеріум”.
Що змінила повномасштабна війна
За даними ВООЗ, Україна серед лідерів у Європі за рівнем антибіотикорезистентності. Раніше пандемія коронавірусу, а тепер повномасштабна війна спричинили сплеск у застосуванні, зокрема нераціональному, антибіотиків та, як результат, прискорили темпи розвитку стійкості бактерій до цих ліків.
У групі ризику перебувають військові, медичні працівники, цивільні в зонах бойових дій та переселенці. В умовах війни антибіотикорезистентність загрожує збільшенням смертності від інфекцій, які можуть стати невиліковними, особливо в разі складних поранень. Це може суттєво обмежити можливості військової та цивільної медицини, а також створити тривалий тягар для системи охорони здоров’я, зазначила Ірина Пальона.
Основні фактори, що сприяють поширенню антибіотикорезистентності під час повномасштабної війни
-
Перевантаження медичних закладів та польові умови лікування.
-
Політравми та інфекційні ускладнення.
-
Обмежений доступ до вартісних дієвих антибіотиків.
-
Відсутність контролю за призначенням антибіотиків.
-
Небезпека інфекційних спалахів у місцях великого скупчення людей.
Чому важливо дотримуватися правил безпечного приймання ліків
Про важливість антибіотиків і наслідки безвідповідального застосування цих препаратів розповіли українські лікарі.
Андрій Шиманський, педіатр-алерголог:
Завжди заспокоюю батьків і чітко пояснюю, чому потрібні або не потрібні антибіотики, чому саме цей препарат і саме в такому дозуванні. Коли батьки розуміють і бачать, що лікар контролює ситуацію, їм стає спокійніше.
Олена Смачило, лікарка-терапевтка:
Переконливий факт, що доводить важливість антибіотиків, рівень виживання в разі бактеріальної пневмонії зріс із 20% до 85%. Але важливо відзначити, що антибіотики призначають для лікування інфекцій, викликаних саме бактеріями.
Майя Руселевич, педіатр, алерголог, кандидатка медичних наук:
Під час добирання антибіотиків лікар враховує кілька ключових аспектів, щоб забезпечити ефективність і безпеку терапії. По-перше, діагноз та етіологія захворювання: спочатку необхідно впевнитися, що захворювання викликане бактеріальною інфекцією. Другий аспект тип збудника: важливо визначити, який саме мікроорганізм викликає захворювання.
Віра Горбачова, кардіолог, функціональна діагностка, кандидатка медичних наук:
Особливо небезпечними є випадки, коли пацієнти за наявності ознак застуди чи лихоманки самостійно призначають собі антибіотики. Орієнтуються на ті, що за схожих симптомів попередньо допомагали їм самим, родичам чи друзям. Окрім неправильно дібраного препарату, помилковими є дози і тривалість курсу.
Чому антибіотики втрачають ефективність
За даними Міністерства охорони здоров’я України, на збільшення кількості випадків антибіотикорезистентності суттєво вплинула пандемія коронавірусу. Тоді лікарі не завжди виправдано призначали антибіотики хворим, іноді одразу по кілька різних препаратів. Те саме могли робити й самі пацієнти, займаючися самолікуванням. Але Україна не була винятком подібна ситуація спостерігалася в усьому світі.
Через антибіотикорезистентність щороку стає все важче лікувати інфекційні хвороби бактеріального походження пневмонію, ангіну, туберкульоз, гонорею, зазначають у МОЗ. Хірургічні операції, як-от апендицит чи кесарів розтин, трансплантація органів, хіміотерапія, також стають більш ризикованими.
Якщо антибіотики не діятимуть
3 з 10 випадків пневмонії закінчуватимуться смертю
5 із 1000 жінок не виживатимуть після пологів
Лише чверть хворих на туберкульоз зможе вилікуватися
Наслідки неправильного застосування антибіотиків
-
Бактерії стають сильнішими
-
Більша кількість смертей
-
Погіршення якості медичної допомоги
-
Фінансові наслідки
-
Загроза здоров’ю дітей та людей похилого віку
-
Збільшення антибіотикорезистентних інфекцій у поранених бійців
Міфи про антибіотики
Міф 1. Антибіотики знищують імунітет
Реальність: Антибіотики напряму не впливають на імунну систему. Але можуть опосередковано впливати на власний мікробіом здорового організму, важливий для підтримки імунітету. Порушення мікробіому через приймання антибіотиків може тимчасово послабити захисні механізми організму. Також можуть виникати алергії через дисбаланс імунної системи.
Міф 2. Після лікування антибіотиками організм потребує відновлення
Реальність: Якщо відсутні побічні реакції після курсу антибіотиків, жодне відновлення проводити не потрібно. Організм людини є універсальною та самостійною структурою. За найменшого збою почне проводити такі процеси самостійно.
Міф 3. Антибіотики можна приймати для профілактики хвороб
Реальність: Антибіотики лікують бактеріальні інфекції, але не можуть запобігти їх появі.
Міф 4. У разі приймання антибіотиків треба захищати печінку
Реальність: Якщо вживати антибіотики в рекомендованих дозах та під контролем лікаря, захист печінки спеціальними препаратами зазвичай не потрібен. Але в разі тривалого приймання антибіотиків із можливою гепатотоксичністю, за наявності проблем із печінкою або нездорового способу життя лікар повинен контролювати функції печінки та за потреби вносити корективи до курсу лікування.