13 січня християни згадують преподобну Меланію Римлянку. В народі цей день називають Маланкою або Щедрим вечором напередодні старого Нового року. У наших предків був звичай гучно його відзначати.
Маланка поєднала християнські та дохристиянські традиції українського народу. У часи язичництва слов’яни поклонялися богу сімейного статку Ладо в якого була донька Миланка. Вона була заручена із Місяцем, але її викрав підступний змій, за народною легендою. Миланку врятував богатир. Дізнавшись про її порятунок люди почали веселитися і танцювати.
Саме ось цю легенду театралізовано обігрували наші пращури 13 січня. Із вечора люди вбиралися у різних тварин і фольклорних персонажів та цілу ніч ходили по хатам, сповіщаючи про наближення старого Нового року і дня Василія Великого обидва свята припадають на 14 січня. Співали щедрівок. Називали дійство “водити Маланку”. Згодом дівчину, яка виконувала її роль, обов’язково мав викрасти змій а потім – врятувати богатир і передати нареченому Місяцю . Завершувалося усе гучними гуляннями.
Також у ніч на 14 січня дівчата починали ворожити на нареченого. Використовували для цього різні підручні засоби гребінець, книги тощо.
“Суджений, ряджений, прийди і розчеши мені волосся”, – казали дівчата та ховали гребінець під подушку. Вірили, що уві сні до них прийде чоловік, який буде копією майбутнього нареченого.
Гадання на книжці було простішим. Дівчата просто подумки задавали собі питання щодо судженого, а потім називали в голос сторінку і рядок, який хочуть відкрити. Те, що буде там написано вважалося відповіддю на запитання.
13 січня господині майже цілий день присвячували приготуванню різних страв. На вечір люди ходили в гості одне до одного.
Із прикмет українці найбільше вірили у наступні:
– Лічити дрібні монети до пролитих сліз;
– Якщо людина захворіла буде довго одужувати;
– Багато інею на деревах до хорошого врожаю зерна і меду;
– Вночі багато зірок, значить очікуйте чимало ягід і грибів у лісах;
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому сьогодні “страшний” день та яка прикмета вкаже на ранню весну
– 13 січня дерева покрилися льодом до врожаю овочів;
– Буде врожайний рік, якщо на Маланку піде сніг.
Меланія Римлянка народилася у багатій римській родині. Із раннього дитинства увірувала в Ісуса Христа та бажала жити непорочною. Проте у 14 років батьки видали її заміж за статного юнака Апініана. Він зажадав близькості з дружиною, бо хотів дітей. Меланія народила доньку, а пізніше сина, який помер після хрещення. Невдовзі у пари не стало і первістка.
Після втрати дітей пара зосередилася на служінні Богові. Витрачали багато грошей на будівництво храмів і лікарень, допомагали бідним. Свята Меланія померла у 439 році.