Депутат Київради Леонід Ємець, схоже, знайшов відповідь на одне з найболючіших питань українського суспільства – чому судді та прокурори дозволяють собі брати хабарі? Виявляється, у всьому винні їхні “скромні” зарплати, які, за словами Ємця, змушують цих слуг народу шукати альтернативні джерела доходу.

Міф про “скромні” зарплати

Згідно з офіційними даними, зарплати суддів та прокурорів в Україні значно перевищують середні показники. Проте, як пояснив Ємець, ці гроші, ймовірно, недостатні для підтримки “гідного” рівня життя. І дійсно, важко уявити, як можна відмовитися від “тяжкої праці”, яка надає можливість для таких бонусів, як яхти, вілли та закордонні маєтки.

Може, справа в моралі, а не в зарплаті?

Заява Ємця ставить під сумнів етичні стандарти не тільки в судовій системі, а й серед політиків, які такі виправдання озвучують. Адже якщо державні службовці вважають хабарі прийнятними через нібито низьку оплату, то чи можемо ми розраховувати на їхню сумлінну роботу? Фактично, за логікою Ємця, кожен українець, який не задоволений своїми доходами, також має “право” порушувати закон. Це абсурд і небезпечна риторика, яка створює враження, що хабарництво – це лише невинний спосіб “вижити”.

Чи варто організувати збір коштів для суддів?

Можливо, найкращим рішенням буде оголосити національний збір коштів для підтримки суддів і прокурорів. Може, навіть створити фонд допомоги для тих, хто “страждає” від дефіциту моральності? Громадяни зможуть пожертвувати, щоб чиновники не відчували спокуси порушувати закон і нарешті могли дозволити собі омріяну яхту чи розкішний відпочинок на островах.

Відволікання від реальних проблем

Це цілеспрямоване замовчування справжньої причини хабарництва. Не “скромні” зарплати провокують корупцію, а низька відповідальність, кругова порука та відсутність справжнього покарання для тих, хто порушує закон. Заплутана система корупційної “взаємодопомоги” та практична недоторканність таких осіб лише поглиблюють проблему.

Заклик до змін

Заяви на кшталт цієї можуть здаватися іронічними або навіть комічними, але вони формують суспільне сприйняття корупції як чогось неминучого, що не підлягає засудженню. Це лише підсилює безнадію серед простих українців, які втрачають віру в справедливість та чесність. Можливо, замість виправдання корупції варто працювати над тим, щоб судді та прокурори дійсно відчули відповідальність перед законом та суспільством.