Здавна людство турбує питання, що виникло раніше: яйце чи курка? А якщо задуматися про державу і закон: що тут з’явилося першим? А чи може взагалі держава існувати без законів? Спробуємо розібратися.
Навіщо державі потрібні закони
Пофантазуймо: як би виглядала держава в якій немає законів? Чи могла б вона взагалі існувати? Якщо так, то як би в ній взаємодіяли між собою люди?
Звісно, що це гіпотетична ситуація. Але відповідь очевидна був би хаос. Адже існування держави неможливе без законів. Люди мають між собою взаємодіяти, дотримуючись певних норм і правил поведінки. Навіть первісні люди керувалися мононормами (соціальними регуляторами), які згодом, з еволюцією суспільства, стали правовими актами та законами. А потім виник і Основний закон держави.
Тож розберімося, що взагалі таке закон? Якщо говорити простою мовою, то це набір обов’язкових норм і правил. Він потрібний для того, щоб суспільство нормально існувало і взаємодіяло між собою. Тобто це так звана форма регулювання суспільних відносин.
Якщо підійти до визначення більш формально то це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини, встановлюючи загальнообов’язкові правила. Зазвичай він приймається в особливому порядку або законодавчим органом влади, або безпосередньо народом.
Види законів
Існують різні закони: державні, етичні, духовні, моральні тощо. Про них пишуть книги, формують збірники й видають цілі трактати. Наприклад, в Україні є збірник основних законів держави це систематизоване видання Верховної Ради, де вміщені закони, постанови та інші нормативно-правові акти.
Та якщо говорити про державу, то їх можна поділити на конституційні та звичайні.
Основний закон держави це Конституція. Він має найвищу юридичну силу і регулює основні сфери життя суспільства.
Відповідно, законодавчі акти, які виходять із Конституції, конкретизують чи вносять зміни у її положення це конституційні закони. Вони мають стосовно інших нормативних актів вищу юридичну силу.
Але при цьому варто не забувати, що все ж найвищу силу має Конституція. ЇЇ норми це норми прямої дії. Щодо звичайних то це акти поточного законодавства, що містять найважливіші правові норми певної галузі або підгалузі чи інституту. Вони можуть вводити у дію, змінювати чи скасовувати інші закони й міжнародні договори.
Всі громадяни мають дотримуватися законів.
Хто приймає закони
Створення законів має певну процедуру та особливий порядок прийняття. В Україні вони можуть бути прийняті:
● народом у результаті референдуму;
● парламентом (законодавчим органом) ;
● у порядку делегованої законотворчості главою держави, урядом.
Після прийняття закону (протягом 15 днів) його повинен підписати президент.
До речі, Основний закон держави визначає, що саме президент є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Чим загрожує державі відсутність законів
Без законів неможливе існування правової держави. Адже для того, щоб люди жили в мирі й злагоді, щоб їхні права ніхто не порушував потрібно, щоб суспільство слідувало певним правилам і нормам.
Конституція нам говорить, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Тобто, якщо хтось посягне на життя чи здоров’я людини понесе за це відповідальність.
Уявіть, якби не було цього? Людина, яка знає, що за її злочин не треба буде відповідати перед законом, робила б усе, що завгодно. У державі настав би хаос і громадяни не могли б співіснувати.
Тому для того, щоб права людини не порушувалися надважливо дотримуватися законів. І питання, чи потрібні закони державі навіть не має виникати. Адже без них неможливе функціонування правової держави й суспільства в цілому.