Про це в етері Еспресо та Slawa.TV розповів голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник.”А взагалі, чи цікава Україна, станом на сьогодні, іноземним трудовим мігрантам? Зараз в мережі розганяється, що начебто мільйони іноземців стоять на наших кордонах, а сотні тисяч мігрантів вже в українських містах. Це подається, як така окупація. І зрозуміло, що люди достатньо нервово на це все реагують, на кшталт того, що “наші хлопці на фронті воюють з росіянами, а ви нам сюди мігрантів запускаєте”. Насправді проблема полягає в тому, що ми не цікаві для мігрантів з усього світу тим, що, по-перше, в нас не надто високі заробітні плати. Друге – до нас дуже важко добратися, тобто логістика, м’яко кажучи, дуже складна”, – зазначив Василь Воскобойник..За його словами, третій момент – окрім отримання робочої візи в Україну, потрібна ще транзитна віза. Тому що людина, котра хоче потрапити до України, наприклад, з якоїсь країни Азії, то їй потрібно спочатку літаком долетіти до Варшави або до Кишинева. А отримати транзитну візу для іноземця вкрай складно.”Давайте казати відверто, що навіть, якщо людина заїде в Україну, то будь-який ракетно-дроновий удар – і підприємство може просто зникнути. А коли людина обирає для себе можливість заробити гроші, думаю, що Україну буде обирати в останню чергу. Тому поки що вся ця інформаційна хвиля, котра йде в наших соціальних мережах, і підтримується, в тому числі нашими політиками та депутатами Верховної Ради, – не більше, ніж звичайна ІПСО проти суспільства. І мета якраз – не якийсь удар по мігрантах, а це удар в першу чергу по єдності в країні. Мета посилити розбрат в країні. Мета почати шукати ворогів в Україні, щоб відволікти від нашого ворога, з котрим ми зараз ведемо війну”,- прокоментував голова Офісу міграційної політики. Раніше голова громадського “Офісу міграційної політики” Василь Воскобойник зазначав, що процес залучення іноземних працівників не може відбуватися без контролю з боку органів державної влади, які повинні спиратися на думку науковців та успішний досвід з Європи.
25/05/202625/05/2026Автор Олександр Ковальчук