Дефіцит боєприпасів може змусити українське командування ухвалювати складні рішення щодо пріоритетності оборони певних ділянок фронту.
Українським війська, ймовірно, доведеться вибирати де територіальні поразки будуть найменш руйнівними. Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW).
За даними аналітиків, нестача артилерійських боєприпасів і затримки в наданні західної безпекової допомоги створюють невизначеність в українських оперативних планах. А російські війська користуються дефіцитом боєприпасів в Україні та нездатністю вести достатню контрбатарейну боротьбу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Литва передала Україні тисячі протитанкових зарядів до гранатометів Carl-Gustaf
Зокрема, українська група аналітиків Frontelligence Insight заявила, що російські війська раніше створювали стаціонарні артилерійські вогневі позиції з кінця 2022 до початку 2023 року, коли нестача боєприпасів обмежувала українські можливості контрбатарейної боротьби. Подібним чином війська РФ почали концентрувати свою артилерію і в січні 2024 року. Це свідчить про те, що українські війська знову відчувають нестачу артилерійських боєприпасів.
Головне управління розвідки Міноборони України повідомило, що ЗСУ іноді можуть завдавати ударів по російській артилерії, але загалом їм бракує боєприпасів для ведення ефективного контрбатарейного вогню.
За даними розвідки, відсутність контрбатарейного вогню з боку українських військ дозволяє російській артилерії значною мірою знищувати населені пункти, що практично унеможливлює оборону міст і сіл українськими силами.
В українській розвідці також заявили, що багатьом українським безпілотникам не вистачає дальності польоту для ураження численних російських артилерійських установок, розміщених на відстані від 15 до 24 кілометрів від лінії фронту.
Західні та українські офіційні особи нещодавно наголосили на потребі України в артилерійських боєприпасах.
Україна вже до березня отримає половину від обіцяного Європейським Союзом мільйона артилерійських снарядів. Про це сказав верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель.
Європосадовець заявив, що не всі країни-члени ЄС надіслали свій внесок.