“Дехто вимагає ще жорстокішої тактики в Україні” – що пише про нас світова преса

Російські частини гинуть сотнями через погане командування на сході України. Навіть російське міноборони вперше за час вторгнення мало визнати втрати. Російських призовників кидають у бій без підготовки, і вони гинуть сотнями за бій, боячись потім повертатись, якщо виживають. Та побоювання Києва щодо проміжних виборів до Конгресу США, які можуть призвести до послаблення допомоги Америки Україні. Ось дещо з того, що писали про нас у світових ЗМІ.

“Важкі втрати Росії в Україні викликають обурення та рідкісну офіційну реакцію”, The Washington Post, США

Значні втрати росіян на сході України викликали рідкісний суспільний резонанс і різку критику щодо дій воєначальників від солдатів, що вижили, і членів сімей недавно мобілізованих бійців. Ті кажуть, що їхні підрозділи кинули у бійню у погано спланованих операціях.

Хвилювання росіян щодо втрат під Павлівкою, біля Вугледара, спричинили заяву міноборони Росії, яка прагнула їх применшити. Великі втрати були у 155-й окремій гвардійській бригаді морської піхоти, яка очолювала наступ у цьому районі.

Вперше з початку російського вторгнення міноборони РФ відреагувало на повідомлення про масові жертви та критику командирів підрозділів.

Критикувати війну у Росії незаконно. Але Кремль протягом останніх місяців критикували провоєнні яструби, які підтримують вторгнення, за погані дії армії. Зокрема, дехто, хто вимагає ще жорстокішої тактики в Україні.

У неділю прокремлівські військові кореспонденти опублікували листа бійців 155-ї бригади, яка зазвичай базується на Далекому сході Росії. Ті засуджували наказ, який відправив їх у “незрозумілий наступ”.

“В результаті “ретельно” спланованого наступу “великих полководців” за чотири дні ми втратили близько 300 людей убитими, пораненими та зниклими безвісти, а також половину техніки”, – йдеться у листі. Воно адресоване губернатору Приморського краю Олегу Кожем’яку.

У листі особливо критикували Рустама Мурадова, командувача Східного військового округу РФ, призначеного у жовтні. На початку війни він очолював угруповання військ “Схід”, яке відповідало за бої у східних районах Донецької та Луганської областей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Політичне завдання з Кремля взяти Бахмут” Іґаль Левін

Його призначення відбулося після того, як російські війська зазнали поразки в Лимані ключовому вузлі логістики та постачання на Донеччині. Ганебна поразка росіян відбулася наступного дня після того, як Володимир Путін оголосив чотири області України анексованими Росією, що є порушенням міжнародного права.

Російський ланцюжок командування протягом усієї війни у постійному безладді. Москва неодноразово змінювала генералів та вище командування в усіх чотирьох своїх військових округах.

В останні тижні Росія офіційно направила в Україну підкріплення – 50 тис. мобілізованих, і щонайменше ще 250 тис. проходять підготовку, заявив Путін у понеділок.

Російські та українські війська готуються до суворої зими, яка ускладнить практично всі аспекти війни від логістики та морального духу до фізичного здоров’я військових.

“Ми були повністю розбиті” – російські призовники говорять про сотні загиблих внаслідок атаки”, The Guardian, Велика Британія

За кілька годин після того, як Олексій Агафонов прибув до Луганської області 1 листопада у складі батальйону новобранців, його підрозділу дали лопати та наказали копати окопи всю ніч. Їхня робота, яку вони виконували по черзі через брак лопат, була перервана рано вранці наступного дня, коли українська артилерія накрила позиції підрозділу Агафонова.

“Спочатку над нами пролетів український дрон, а після їхня артилерія почала годинами обстрілювати нас. Я бачив, як переді мною розривало людей, більшість нашої частини загинула. Це було пекло. Командири кинули нас, якраз перед початком обстрілу”, – сказав Агафонов, який пережив обстріл, у телефонному інтерв’ю Guardian у понеділок.

Агафонова призвали 16 жовтня разом із 570 іншими призовниками у Воронежі.

Після атаки Агафонов із приблизно десятком солдатів відступили з лісу за Макіївкою до найближчого підконтрольного Росії міста Сватова. Там він і його група залізли до покинутої будівлі, намагаючись зв’язатися з іншими мобілізованими, які були з ним тієї ночі.

За його оцінкою, лише 130 із 570 призовників пережили українську атаку – найвідоміший смертоносний інцидент за участю призовників з початку мобілізації наприкінці вересня.

“Багато з тих, хто вижив, божеволіють після того, що сталося. Ніхто не хоче повертатися у бій”, – сказав Агафонов.

Інцидент вказує на готовність Росії кидати сотні погано підготовлених призовників на передову на сході України, де йдуть одні з найзапекліших боїв, щоб зупинити просування Києва.

У Росії зростає гнів, оскільки з України повертається дедалі більше трун із останками призовників.

The Guardian поговорив зі ще одним солдатом, а також з двома членами сімей, які вижили, які дали аналогічні свідчення.

“Ми були повністю розбиті, гадки не мали, що робити. Сотні з нас загинули. Два тижні навчання не підготують вас до цього”, сказав солдат.

Російське слідче агентство “Верстка”, яке вперше повідомило про інцидент у суботу, процитувало розповідь військового Миколи Вороніна, який аналогічним чином описав потрапляння під український вогонь рано вранці 2 листопада.

“Трупів було багато, вони валялися всюди… У них були відірванв руки та ноги”, – розповів Воронін.

Обстріл викликав ажіотаж у Воронежі, де дружини мобілізованих записали гнівне відеозвернення до місцевого губернатора.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Китай ставатиме агресивнішим щодо США. Це призведе до конфронтації” – Юрій Пойта

“У перший день призовників відправили на передову. Командування з поля бою втекло”, – розповіла Інна Вороніна, дружина призовника, доля якого невідома.

Минулої п’ятниці Путін похвалився, що Росія мобілізувала 318 тис. осіб, пославшись на велику кількість “добровольців”. Але хаотична кампанія і великі втрати, що послідували, викликали критику навіть у найбільш захоплених прихильників війни.

На відео, знятому в навчальному центрі в Казані, видно, як десятки призовників лають військове керівництво через брак зарплати, води та їжі. Генерал-майор Кирило Кулаков відступає, коли натовп розлючених чоловіків вигукує на його адресу образи.

Можливо, відчувши невдоволення, що зростає, Путін заявив у понеділок, що планує “обговорити з росіянами” питання, пов’язані з підтримкою мобілізованих. Він закликав місцевих чиновників “звернути увагу” на призовників та їхні потреби.

За звітом Інституту вивчення війни, мобілізація поки що не призвела до того, щоб Росія завоювала нові позиції.

“Російська армія витрачає призовників за незначні вигоди замість того, щоб зосередити достатню кількість солдатів для успіху на якомусь окремому напрямку”, – йдеться у звіті.

“Україна стурбована проміжними виборами США”, Politico, США

Зростає занепокоєння, що проміжні вибори у США у вівторок можуть означати для України та підтримки США на тлі побоювань, що сплеск республіканців може послабити підтримку Києва Америкою.

“Сподіваємось, не станемо жертвами міжпартійних дебатів, які тривають у США. Це страх, бо ми дуже серйозно залежимо не лише від американської підтримки, а й від керівництва США щодо підтримки зусиль інших країн”, – заявила Іванна Клімпуш-Цинцадзе, колишній віце-прем’єр, а нині депутат від опозиції.

Лідер меншості у Палаті представників Кевін МакКарті, потенційний наступний спікер у разі перемоги республіканців, заявив минулого місяця, що Україна не отримає “чека”, якщо Палата представників повернеться під контроль республіканців. Адміністрація Джо Байдена намагалася розвіяти побоювання щодо прихильності США підтримці України, але республіканці-популісти в Конгресі закликають до меншої підтримки Києва та більшої уваги до внутрішніх проблем США.

“Мене непокоїть крило колишнього президента США Дональда Трампа у Республіканській партії. Недавно прочитала обіцянки члена Палати представників Марджорі Тейлор Грін, що “ні копійки не дістанеться Україні”, якщо республіканці повернуть контроль над Конгресом (складається з нижньої Палати представників, і верхньої палати Сенату. Gazeta.ua)”, – сказала Міа Уіллард, американка українського походження, яка живе у Києві.

За останніми даними опитувань, республіканці, швидше за все, очолять нижню Палату представників і, можливо, Сенат.

“Дуже сподіваюся, що незалежно від результатів виборів, збережеться двопартійний консенсус щодо підтримки України на тлі геноциду українського народу Росією”, – сказала Віллард, науковий співробітник Міжнародного центру політичних досліджень у Києві.

Колишній глава МЗС Павло Клімкін упевнений, що військова та фінансова підтримка США для України продовжиться і після проміжних виборів.

“Я не бачу критичної кількості людей серед республіканців, які закликають до скорочення допомоги”, – сказав він. Водночас, визнав, що процедура розгляду Конгресом допомоги Україні може ускладнитися.

За даними Інституту світової економіки, США довели свої спільні зобов’язання щодо військової, фінансової та гуманітарної допомоги до понад 52 млрд євро, тоді як країни та інститути ЄС разом досягли трохи більше 29 млрд євро.

“США виділяють майже вдвічі більше коштів, ніж усі країни ЄС разом. Це мізерний показник для великих європейських країн, тим паче, що багато їхніх обіцянок прибувають в Україну з великими затримками”, – сказав Крістоф Требеш з Інституту світової економіки.

Якщо республіканці переможуть у вівторок, побоювання пов’язані з тим, що без лідерства США Україна зісковзне також із політичного порядку денного ЄС, що позбавить Київ підтримки, необхідної для “перемоги над російським монстром”, говорить Клімпуш-Цинцадзе.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Доведеться розставляти неприємні пріоритети: захищати житлові об’єкти чи інфраструктуру” – сер Лоуренс Фрідман

“Ми в Україні уважно стежимо за розвитком подій у США та за тим, яким буде Конгрес після проміжних виборів. Наразі Україна користується двопартійною підтримкою. Також у президента Байдена є простір для маневру, щоб діяти більш незалежно, коли справа доходить до військової допомоги Україні, не запитуючи схвалення Конгресу, завдяки прийнятому закону про ленд-ліз”, – каже Юлія Осмоловська, голова Центру трансатлантичного діалогу і старший науковий співробітник GLOBSEC, глобального аналітичного центру.

Але вона не виключає “ризику деякого виснаження” союзників, стверджуючи, що Києву необхідно подвоїти дипломатичні зусилля, щоб цього не сталося. За її словами, необхідно наголосити, що “західні партнери тільки виграють від того, що Україна зможе перемогти Росію якнайшвидше”, бо конфлікт, що затягнувся, нікому не потрібен.

“У повітрі витає відчуття, що ми перемагаємо у війні, хоча вона ще далека від завершення. Якщо потік грошей та обладнання припиниться, це не буде означати нашу поразку, але набагато тривалішу війну з більшими втратами. Оскільки багато союзників дивляться на США в рішеннях надати нам підтримку, якщо Штати зменшать масштаби допомоги, інші країни, такі як Німеччина, Франція та Італія, ймовірно, візьмуть їх приклад”, – сказав Гліб Довгіч, програміст із Києва.