10 тис. хлібин спік для харків’ян місцевий житель 20-річний Дмитро ЖУКОВ. Допомагає землякам із перших днів російського вторгнення.
Щойно росіяни почали обстрілювати місто, життя в Харкові завмерло. Знайти навіть несвіжий буханець було за щастя, розповідає. Я хотів записатися в тероборону. Але подзвонила знайома власниця ресторану. Сказала: “До тероборони тобі поки що не час. Але можеш допомагати людям”. Так я став пекарем-волонтером.
Дмитро має фах кухаря. Хліб випікав у ресторані міста в житловому масиві Салтівка.
Паляниці пік для військових, правоохоронців, медиків і цивільних. Хліб їм возили безкоштовно. Щоб вранці віддати ящик буханців, доводилося працювати всю ніч. Часто в екстремальних умовах. Печеш хліб, а за вікном щось вибухає. Або шибки трясуться. Під час повітряних тривог вирізаю на хлібі тризуби, говорить Жуков. Жив на кухні. Поклав двошаровий пінопласт і пледи. Спати там зручно. Від початку війни лише нещодавно сходив додому. Залишився там ночувати, а заснути не зміг.
“Газету по-українськи” можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”