Про це в інтерв’ю Еспресо розповів перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів України Олександр Тараненко.Як в умовах перебоїв з електропостачанням працюють пекарні та хлібозаводи. Чи усі вони мають статус критичних?Більшість наших підприємств мають статус критичних і не підпадають під планові відключення. Але трапляються випадки аварійних відключень. Бо коли прилітає ракета, їй все одно чи належить підприємство до об’єктів критичної інфраструктури чи ні. На жаль, такі випадки останнім часом почастішали. Тоді підприємства переходять на дизельні генератори. Абсолютна більшість їх придбала ще наприкінці 2022 – на початку 2023. Проблема в тому, що генератори не призначені для постійного забезпечення підприємства електроенергією. Тобто, якщо вони працюють добу, дві, три, то, як правило, виходять з ладу. Бо генератор призначений, аби попрацювати кілька годин поки буде усунена якась несправність.У січні уже був випадок, коли одне з найбільших підприємств Київської області два дні попрацювало на генераторі, потім генератор поламався і кілька годин підприємство взагалі було без електроенергії. На щастя, потім вдалося відновити живлення від мереж. Друга проблема – це те, що електроенергія, яку ми отримуємо від генераторів, у рази дорожча, ніж електроенергія від мереж. Тому зразу зростають витрати на виробництво продукції, які, звісно, ніхто нам не компенсує. Якщо генератор працює цілу добу, то скільки в середньому потрібно для нього пального?Якщо це середнє підприємство, то це 60-70 л на годину, тобто, грубо кажучи, півтори тонни пального на добу. І це для середнього підприємства. У великих може і бути й вдвічі більше.Крім того, зараз ми використовуємо так зване арктичне пальне, яке не застигає до температури -30 -32°, бо звичайне перетворюється на холодець при низьких температурах. Арктичне пальне дорожче ніж звичайне, приблизно на 8 грн дорожче на літр. І це знову ж таки додаткові витрати.. Ви згадали про підприємство, яке кілька годин без електроенергії. Наскільки це критично для хлібозаводу, адже йдеться не лише про випікання, а й визрівання тіста?Справді, проблема не в тому, що підприємство не працюватиме саме ці чотири години. Є певний виробничий цикл, який для деяких сортів хліба може займати понад добу. Як правило, це мінімум 8-12 годин. Тому, коли процес зупиняється, цей хліб який ще на стадії закваски чи будь-якій іншій, йде в брак. Грубо кажучи, в сміття. І це знову ж таки збільшує витрати підприємства. Окрім того, потрібно робити певні зачистки.Потім цей виробничий цикл треба розпочинати заново, а це ще кілька годин, на які підприємство затримає випуск продукції. Тобто кількагодинна відсутність світла викликає цілий комплекс проблем.Чи переглядають хлібозаводи асортимент через ймовірні перебої зі світлом, аби перейти на сорти хліба з коротшим циклом виробництва?По-перше, пекарі – невиправні оптимісти. Ми працюємо 24/7 в будь-яких умовах. По-друге, ніхто ж не знає, коли може статись. Тому скорочувати асортимент і, відповідно, не забезпечувати мережі, населення, певними сортами хліба – це неправильний підхід. Сподіваємось на диво і працюємо, не зважаючи на всі труднощі.Як робота у таких умовах позначається на ціні хліба?Для початку не варто забувати, що у січні відбулося суттєве збільшення вартості електроенергії – майже на 30%. Це автоматично збільшує витрати на виробництво продукції десь на 2-3%. Крім того, витрати, які ми маємо у випадку перебоїв з електропостачанням, звичайно, потім закладаються вже у вартість. На щастя, такі випадки не часті. Як правило, кілька разів у місяць, на кілька годин, тож це збільшує собівартість в районі 1%. Також з 1 січня зросла мінімальна заробітна плата. Загалом лише з початку року витрати хлібопекарських підприємств збільшились на 6-7%. Тому в першій декаді лютого відбувається невелике підвищення цін практично у всіх підприємств – десь на 5% виробники збільшують вартість продукції. Але що таке 5% на ціні буханця хліба? Це гривня, може, гривня з хвостиком. На одну людину стандартної буханки вистачає на кілька днів, тож таке підвищення цін для споживача – додаткові кілька гривень на місяць. Звичайно, теж для малозабезпечених людей і це неприємно. Але таке підвищення дасть можливість хлібопекарським підприємствам забезпечити наявність хліба на полицях магазинів, на столах українців і – не треба забувати – у підрозділах Збройних сил України, адже ми забезпечуємо хлібом також і їх.Чи не виникає проблем з постачанням сировини, бо росіяни атакують не тільки енергетику, а б’ють по елеваторах, олійних підприємствах?Проблеми є, та це здебільшого проблеми логістичного характеру. Виробників борошна в Україні достатньо. За останні чотири роки населення суттєво скоротилося, зменшилось виробництво хліба, тому у нас є запас виробництва борошна десь у 20%.Але є проблеми як в доставленні сировини на хлібозаводи, так і в доставленні хліба. От свіжий приклад. Цього тижня на одному з підприємств всю ніч чергові механіки гріли хлібовозки, щоб вони вранці змогли виїхати. Вони виїхали з хлібом і деякі машини зупинилися по дорозі, тому що, наприклад, у Макарівському районі було -29. Добре, що у водія там були якісь сірники чи запальничка, він наламав якихось гілок, зумів розвести багаття і чекав допомоги, поки приїхали до нього. А там машина просто зупиняється.Так само і з борошном. Були випадки, коли вантажівки зупинялись, бо дизельне пальне застигало в баках і машина зупинялася. У січні Юлія Свириденко доручила ДСНС опрацювати рішення, як заживляти підприємства, що виробляють базові продукти, у випадку раптових відключень. Як це працює на практиці, чи це працює?Насправді це я виступив з цією ініціативою на нараді з прем’єром для безперебійного забезпечення населення, Збройних сил харчами. Я запропонував передбачити в структурах ДСНС наявність резервних генераторів. Не йдеться про те, що от зникло світло, тому дайте нам генератор. Але як я уже наводив приклад, коли через два дні роботи генератор вийшов з ладу і підприємство зупинилось. Саме на такі форс-мажорні випадки треба, щоб ДСНС мало резервний генератор. Треба віддати належне – Юлія Анатоліївна нормально сприйняла цю пропозицію. Зараз ми в стані діалогу щодо цього, бо виникає купа питань з боку ДСНС: як його підключати, хто його буде обслуговувати тощо.Уряд також обіцяв спростити приєднання газових установок для великих підприємств? Чи багато заводів мають такі установки?Ні, бо це серйозні інвестиції. Наприклад, у хлібопекарській галузі лише одне підприємство має газотурбінну установку. По-перше, такі установки призначені для забезпечення підприємств з великою потужністю. Якщо ми говоримо про газотурбінну установку, то це від МВт і більше. По-друге, це досить коштовна штука.Наприклад, газотурбінна установка вартістю близько мегавата – це близько 17 млн доларів, не рахуючи супутніх витрат з монтажу, підключення тощо. Саме тому в нашій галузі є одне-єдине підприємство, яке змогло з грантами, кредитами це зробити. Решта просто не можуть собі це дозволити, бо на сьогодні рентабельність близько нуля. Я багато спілкуюся з колегами, і ще жоден виробник хліба не сказав, що в нього січень буде прибутковим.Надіємось, що будуть кращі часи і звичайно ми собі зможемо дозволити такі проєкти. Зараз багато підприємств прораховують проєкти пов’язані з сонячними станціями з накопиченням. Для хлібзаводів період максимальної генерації сонячної енергії і максимального навантаження на виробництво не збігаються, адже основна частина хліба випікається вночі, а максимальна кількість електроенергії від сонця в день. Тому такі проєкти розглядаються в комплексі з потужними акумуляторними батареями, які під час максимальної генерації могли б накопичувати цю електроенергію, а під час максимального споживання під підприємством електроенергії віддавати її.А яка ситуація нині з невеликими пекарнями, які не мають такого запасу міцності, як потужні підприємства, і не можуть собі дозволити такі проєкти?З одного боку, у них менший запас міцності, а з іншого – невеликі хлібопекарські підприємства, де обсяги виробництва вимірюють сотнями кг на добу, практично не впливають на ринок хлібопекарських виробів. Якщо закривається одне невелике підприємство, наприклад, “Волконський”, який зараз на слуху, населення це особливо не відчує.Крім того, якщо виникають складні обставини, такі підприємці, образно кажучи, вішають замок і йдуть додому. Саме тому пікові навантаження на великі промислові підприємства припадають на складні періоди. Наприклад, сильні снігопади, пікові низькі температури тощо. Тоді різко зростає замовлення на хлібопекарські вироби у промислових підприємств, які несуть на собі тягар забезпечення продуктами населення. Часом це зростання становить 30-40%! Це пов’язано з тим, що маленькі підприємства у таких умовах не можуть працювати, і часто просто не вважають за потрібне, бо зростають витрати і їм це перестає бути цікаво. Тож їм простіше перечекати. А велике промислове підприємство мусить працювати, незважаючи ні на що, і забезпечувати населення хлібом.
06/02/202606/02/2026Автор Олександр Ковальчук