Вчені зафіксували накопичення надлишкового тепла на тлі кліматичної кризи.
Результати нового дослідження можуть дати ключ до розгадки різкого стрибка глобальних температур у 2023 і 2024 роках, пише The Guardian.
“Цей стрибок побив усі рекорди і шокував учених. Вони зафіксували скорочення площ хмарного покриву на Землі, який допомагає відбивати сонячну енергію назад у космос. Вчені з NASA і двох університетів проаналізували два типи супутникових даних, що фіксують хмарність і зміни в кількості сонячної енергії, утримуваної планетою. Хмари, що найбільше відбивають сонячну енергію, – щільні хмарні покриви – найчастіше трапляються на більш високих широтах, ближче до полюсів”, – зазначає видання.
Саме в цих регіонах площа хмар за останні 24 роки зменшилася на 1,5-3% за десятиліття.
Хмари – ключовий елемент енергетичного балансу Землі. Будь-яка зміна хмарності буде сильно впливати на те, як розвиватиметься антропогенна зміна клімату.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україну охопить холодний атмосферний фронт: яких температур чекати
Хмари можуть як відбивати сонячну енергію назад у космос, так і сприяти утриманню тепла біля поверхні Землі. Наприклад, теплі ночі часто супроводжуються суцільною хмарністю. Але загалом хмари охолоджують планету, тому їхнє скорочення справляє нагрівальний ефект.
Один із авторів дослідження, пояснив, що великі вітрові системи зміщуються в бік полюсів, внаслідок чого хмарність стискається. Ці зміни відповідають прогнозам комп’ютерних моделей, що моделюють наслідки зростання концентрації CO₂ в атмосфері – в основному через спалювання викопного палива.
Дослідження допомагає пояснити рекордні температури на суші та в океані у 2023 і 2024 роках. Кліматологи досі намагаються з’ясувати причини. Дехто припускає, що причиною стало зниження викидів діоксиду сірки від міжнародного судноплавства – частинок, які теж відбивають сонячне випромінювання і сприяють освітленню хмар.
Серед інших можливих чинників: зменшення кількості пилу, що переноситься вітром над північною Атлантикою, який може охолоджувати регіон, а також підвищення вмісту водяної пари в атмосфері – потужного парникового газу – після підводного вулканічного виверження біля Тонга у 2022 році.
До кінця століття смертність через аномальну спеку в Європі може зрости на 50%, перевищивши кількість врятованих завдяки зменшенню смертей від холоду.
Дослідники прогнозують, що понад 2,3 млн людей загинуть у період з 2015 по 2099 рік через підвищення температур.