31 грудня 2024 року Естонія направила військовий корабель у Балтійське море. Це лише перший крок до посилення присутності НАТО у відповідь на низку диверсій, пов’язаних з пошкодженням оптоволоконних кабелів.
Йдкться про комунікації, що прокладені дном Балтійського моря. Останній інцидент стався 25 грудня – розірвано кабель між Естонією та Фінляндією. Але він не єдиний: 18-19 листопада 2024 року відразу два кабелі між Фінляндією і Німеччиною та між Швецією і Литвою були пошкоджені. Тоді запідозрили балкер Yi Peng 3 під китайським прапором. У березні 2024 року аналогічного пошкодження були виявлені на кабелі у Червоному морі, котрі забезпечувати трафік між Європою та Азією. В інциденті було звинувачено єменських хуситів.
Попереднє розслідування інциденту 25 грудня у Балтійському морі дало підстави припускати, що причиною стала не випадковість, а диверсія. Тим паче, подібне траплялося й раніше. Тому 30 грудня 2024 року представники країн-членів Альянсу екстрено зібралися у штаб-квартирі й вирішили приділити регіону посилену увагу.
Тепер у регіоні збільшать військову присутність, більш активно діятиме Морський центр НАТО.
Що охороняти у Балтійському морі
Морський центр Альянсу створили у травні 2024 року при Морському командуванні НАТО у Великій Британії. У свою чергу, це рішення є наслідком запровадження такого поняття в офіційній риториці Альянсу як Мережа критичної морської підводної інфраструктури (далі – Мережа). Офіційною метою створення Мережі є удосконалення обміну інформацією і координації дій з безпеки як підводних кабелів, так і трубопроводів. Крім оптоволоконних комунікацій, дном Балтійського моря прокладено два газогони: сумнозвісні “Північний потік – 1” і “Північний потік – 2”. Таким чином, Мережа від НАТО у сучасних умовах пролягає там, де є комунікації країни-агресорки. Після вступу до НАТО Фінляндії та Швеції Балтійське море стало внутрішнім морем НАТО. Залишилося зауважити ще одне: Мережею йде обмін інформацією між представниками урядів країн-членів Альянсу, підприємств, цивільних і військових штабів НАТО, а також осіб, посади котрих не розголошуються.
“Сенсорні пальці”
Ще 10 грудня 2024 року експерти країн-союзниць по НАТО обговорили посилення захисту Мережі у Балтійському морі. Як розповів помічник Генсека НАТО з інновацій, гібридних та кіберпитань Жан-Шарль Еллерманн-Кінгомбе, планується запровадити сенсорні інструменти, щоб виявляти будь-яку підозрілу активність поблизу критичної інфраструктури. Тоді він визнав – проблематика Балтики, з якою зіткнувся Альянс, є принципово новою. І назвав Росію “авторкою” відверто ворожих кампаній проти Мережі.
Після інциденту у Балтійському морі 25 грудня 2024 року безпека регіону викликає особливе занепокоєння у союзників. “Майже кожного місяця судна пошкоджують важливі підводні кабелі, – зазначила міністерка закордонних справ Анналена Бербок. – Екіпажі суден спускають якорі у воду, тягнуть їх дном протягом кількох кілометрів без видимої причини, а потім гублять, коли витягають… Інциденти останніх місяців навряд чи є випадковими збігами”.
“Тіньовий флот”
За заявою слідчого фінської поліції Самі Пайла, судно Eagle S кинуло якір і тягло його за собою протягом 62 миль Балтійським морем. Ймовірно, це і стало причиною обриву кабеля 25 грудня. Але це лише верхівка айсберга.
У Євросоюзі, підбиваючи підсумки інцидентів, констатують: це є послідовні сплановані дії. Головна дипломатка ЄС Кая Каллас вбачає у них комплексну атаку на цифрову та енергетичну інфраструктуру країн НАТО і Євросоюзу.
Представники Фінляндії стверджують: “тіньовий флот” Росії, котрий базується у Балтійському морі для обходу санкцій, може бути використаний, зокрема, для диверсій, що і довело судно Eagle S, яке входить до “тіньового флоту”. За даними слідчих із Фінляндії та з ЄС, “тіньовий флот” – це переважно танкери-паливозаправники, власники яких невідомі, а судна технічно застарілі.
“Я не я і хата не моя”
Офіційна Москва спростовує будь-який натяк на причетність до “кабельних” диверсій. Але у НАТО схильні вважати такі “випадковості” цілеспрямованими діями країни-агресорки. Заступник помічника генсека НАТО Джеймс Аппатурай розповів Sky news, що 32 держави-члени Альянсу перебувають у ситуації “жабки у воді, що закипає”, бо низка інцидентів (диверсії, обриви, зриви) по всій Європі, США, у Канаді сягнули таких масштабів, котрі були “абсолютно неприйнятними” ще 5 років тому. “Ми можемо нарахувати десятки, до сотні точно, але є ще багато зірваних, попереджених змов”, – пояснив він.
Тому, на його думку, союзники мають більш чітко розуміти, “який рівень бойових дій у “сірій зоні” може спровокувати відповідь, включно із застосуванням військової сили. Пана Аппатурая непокоїть, “що одна з цих атак призведе до значної кількості жертв або спричинить значні економічні збитки”.. Ми не хочемо опинитися у ситуації, коли не придумали, як діяти далі. Є лише заява Латвії, котра готова заради захисту своїх кордонів піти на захоплення судна “тіньового флоту”, якщо воно буде загрожувати цілісності країни. Про це заявила прем’єрка країни Евіка Сіліня.
Зерна ескалації
Євросоюз, зі свого боку, розробляє санкції проти “тіньового флоту” Путіна. Але вони можуть бути недостатніми навіть для попередження інцидентів, вважає юрист-аналітик Андрій Вігірінський, адже “”тіньовий флот” нараховує сотні суден. Якщо екіпаж змішаний, то встановити, з якої країни віддаються накази, практично неможливо. За майнову шкоду позов буде до судновласника. “А за загрозу безпеці – покарання не буде, бо це припущення, – наголосив він. – Тому йдеться про грань протистояння, де складно визначити сторони конфлікту”. З кожного такого окремого інциденту, відповідно, може “вирости” ескалація, у тому числі, масштабна. У підготовці такої переконаний голова Офісу президента України Андрій Єрмак. Зокрема, він звернув увагу, що “тіньовий флот” може бути не єдиною загрозою. “Поява на кордонах країн НАТО переодягнених у російську форму військових КНДР або ж іранських проксі – це цілком реально, якщо не зупинити зараз”, – переконаний Андрій Єрмак.
Насправді країни НАТО не захищені на всі 100%, зауважив політолог Тарас Загородній, оскільки Альянс не гарантує територіальної цілісності. “Усе визначається готовністю армій країн-члеів НАТО та наявністю політичної волі захищатися. Естонія завжди розглядається Росією як головний об’єкт для атаки. Хто насправді захищатиме Естонію? У країн Балтії такої впевненості немає, а агресія, фактично, уже триває: обриви кабелів у Балтійському морі, глушіння радіосигналів над Нарвою”. Експерт не виключає, що на Росію тисне Китай, вимагаючи гарантій “сварки назавжди” із Заходом.