Електронні послуги з реєстрації нерухомості у «Дії»: виклики інтеграції та перші успіхи

Home Популярне Електронні послуги з реєстрації нерухомості у «Дії»: виклики інтеграції та перші успіхи

Платформа «Дія» пропонує українцям зручні електронні послуги для державної реєстрації права власності на нерухомість. Проте, попри значний прогрес, система стикається з низкою викликів, пов’язаних з інтеграцією старих даних.

Серед ключових послуг, доступних у «Дії», – отримання витягу про нерухомість з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП) та безпосереднє внесення права власності до цього реєстру. ДРРП функціонує з 2013 року, забезпечуючи офіційне підтвердження прав власників.

Значна кількість об’єктів нерухомості, придбаних, проданих або приватизованих до 2013 року, наразі залишається поза електронним реєстром. Заступниця міністра юстиції з питань цифрового розвитку Ольга Рябуха наголошує на важливості оновлення цих даних, особливо у контексті програми «єВідновлення». Якщо інформація про пошкоджене або знищене майно відсутня у ДРРП, її необхідно внести для отримання допомоги.

Однак процес внесення даних у реєстр має свої перешкоди, головна з яких – неузгодженість послуги з Бюро технічної інвентаризації (БТІ). Часто державні реєстратори стикаються з тривалим очікуванням відповідей від БТІ, що може займати до 30 робочих днів. Такі затримки є поширеними та уповільнюють цифровізацію процесів.

Міністерство юстиції України усвідомлює цю проблему і активно працює над налагодженням взаємодії. Перші успіхи вже досягнуто у Сумській та Запорізькій областях, де вдалося оптимізувати процеси обміну інформацією.

У планах міністерства – налагодження співпраці з БТІ у всіх прифронтових областях, а також у Києві. Існує обережний оптимізм, що БТІ почнуть оперативніше надавати необхідну інформацію, а угоди про інформаційну взаємодію будуть укладені найближчим часом. Це значно прискорить процес внесення даних.

Наразі половина українських БТІ вже підключені до системи, що свідчить про поступове покращення ситуації. Харківська область демонструє найкращі результати, успішно опрацювавши 23 тисячі заяв. За нею йдуть Дніпропетровська область з майже дев’ятьма тисячами та Запоріжжя з майже п’ятьма тисячами, тоді як у Київській області цей показник становить 4158, що свідчить про необхідність подальшої роботи.