Перед початком перемовин про вступ України до ЄС маємо добрі новини: новий пакет антиросійських санкцій та перший транш від “заморожених” активів РФ.
Красномовні сигнали
25 червня у Люксембурзі має відбутися перша переговорна конференція про вступ України до Євросоюзу. Напередодні там зібралися міністри закордонних справ країн-членів Євросоюзу. Крім того, відбулося засідання Ради ЄС. Стало відомо, що вже у липні Україна отримає перший транш від “заморожених” активів країни-агресорки, а Євросоюз запроваджує 14-й пакет санкцій.
Дали по газу!
Вперше буде заборонено перевалку у європейських портах російського скрапленого природного газу (СПГ) що поставляється у треті країни. Поки Євросоюз не може обмежити імпорт СПГ, але це рішення завдасть відчутного удару по найприбутковішій галузі російської економіки. Тим паче, новий пакет санкцій передбачає заборону будь-яких товарів, технологій та послуг для добудови росйських газогонів СПГ “Арктік-2” та “Мурманськ”.
Демонструють бадьорість
Пабліки країни-агресорки стверджують, що фондовий ринок в очікуванні 14-го пакету санкцій відкрив торги зниженням, але після оприлюднення обмежень пішов догори, бо вони начебто виявилися не такими дошкульними. Хоча, нагадаємо, 2023 рік російський “Газпром” закрив з рекордними збитками. І реакція на нові санкції може настати пізніше.
Показовою є реакція Китаю, економічного та фінансового партнера РФ. Дочірня структура одного з найбільших китайських банків, “Bank of China”, що працює у Росії, припинила роботу саме 24 червня. Пекін створює фонд допомоги компаніям, що постраждали від санкцій. Поки – на 14 мільярдів євро.
В Україні схвальні відгуки. “Дякуємо союзникам, рекомендації групи Макфола-Єрмака були враховані”, – написав голова Офісу президента України Андрій Єрмак.
Російські активи починають працювати на Україну
“Заморожені” активи РФ фактично втратили недоторканність. Наступного тижня Україна отримає 1,4 мільярди євро, пізніше ще 1,1 мільярда. Це стало можливим після досягнення угоди з Угорщиною, котра до того блокувала всі подібні спроби. Будапешт просто не братиме участі у цих заходах, адже утримався при голосуванні за створення Фонду допомоги України. Утім, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто зявляє, що оскаржуватиме це рішення.
Та це питання можна вважати вирішеним, – заявив економічний експерт Ілля Несходовський. Негатив для країни-агресорки, перш за все, іміджевий, бо, попри всі свої “могутні можливості”, Кремль таки не зміг захистити власні гроші за кордоном.
“І у нас є юридичний механізм, котрий дозволяє уникнути будь-якого блокування з боку інших країн Євросоюзу”, – заявив головний дипломат ЄС Жозеп Боррель.
Орієнтовно, Україна зможе отримувати від 3 до 5 мільярдів євро щороку, прогнозує Ілля Несходовський, але варіант відразу дати великий кредит (50 мільярдів євро) теж може бути задіяний. Та й по 300 мільярдах питання не закрите, вважає Несходовський.
“Нам треба розуміти, з чим ми після перемоги залишимося, – зазначив він. – Ці 300 мільярдів дуже нам допоможуть і будуть внеском, котрий має зробити РФ у рамках репарацій”.
Але найперше ми чекаємо на зброю, – наголосив у виступі перед Радою ЄС міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, бо можемо перемогти агресора на українській землі та забезпечити мир і стабільність у Європі.
Основа для переговорів
Заходи ЄС створили відповідне багатообіцяюче тло для старту переговорів про членство України в Євросоюзі. Президент Володимир Зеленський назвав подію історичною.
Затверджено склад української делегації, на чолі котрої віце-прем’єрка з євроінтеграції Ольга Стефанішина. Разом з нею у Люксембурзі працюватимуть голова Офісу президента Андрій Єрмак, перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко, заступник міністра економіки України Тарас Качка, міністр КМУ Олег Немчінов та інші. Загалом у представництві 35 осіб: переважно заступники міністрів, однак у відповідному указі зазначено – керівник може міняти склад.
Якщо, звісно, буде на це час, адже експерти прогнозують – доведеться часто їздити до ЄС. З 25 червня для України буде важливо погодити більш ніж 30 розділів Угоди про членство.
Липневі результати
“Вже у липні ми очікуємо перший етап, в якому зробимо оцінку нашого законодавства у низці сфер і будемо розуміти обсяг наших зобов’язань”, – розповіла Ольга Стефанішина.
Оскільки через тиждень головування в ЄС перейде від Бельгії до Угорщини, є наміри, що до цього часу Україна таке розуміння повинна отримати, наголосив народний депутат з фракції “Батьківщина” Сергій Євтушок. По торгівлі, АПК всі спірні питання перейдуть у переговорний процес і ми входимо у нього у добрій формі, додала Ольга Стефанішина. А от блок екологічних вимог серйозний і перемовини щодо цього очікуються непрості, але у нас потужна делегація на чолі з профільним міністром, зазначила вона.
На шість років наших кроків
Депутати Європарламенту, котрі курують Україну, переконані, що до 2030 року ми набудемо повноцінного членства в ЄС, повідомив Сергій Євтушок. Цю ж орієнтовну дату як найбільш реалістичну, з посиланням на досвід вступу інших країн, назвав і президент Української асоціації зовнішньої політики Володимир Хандогій. Раніше 2030 рік найвірогіднішим для вступу України озвучив голова Ради ЄС Шарль Мішель.
Загалом основні реформи будуть прописані у так званому “фундаментальному розділі”, отже, “з 25 червня процес набуває абсолютно практичного характеру”, розповіла експертка з євроінтеграції Марія Голуб. Для завершення переговорів по кожному розділу потрібна згода всіх країн ЄС. Після цього буде за окремою процедурою підписана угода про вступ, котру кожна країна має ратифікувати. І лише тоді Україна стане де-юре Європою.