Мода на гортензії не минає. Вони не тільки в мене ростуть, а й у ландшафтних парках. Навіть нівєсти з ними букети заказують, каже Світлана Парпура, 48 років, із села Трудове Криворізького району Дніпропетровської області.
Має сорт Фантом. Він хоч і вищий за 2 м, але від вітру не гнеться. Квіти пухкі, білі з рожевим відливом. Суцвіття мають форму парасолі. Схожий сорт Пінкі вінкі. З білих його квіти поступово стають малиновими.
При дорозі саджу карликові гортензії. Вони не зовсім крихітні, але не такі великі, як решта. Сорт Бобо не вище 80 сантиметрів. Має світло-рожевий цвіт.
Особливо цінує гортензію Пінк даймонд, бо не реагує на вихлопні гази машин. Підходить для вирощування біля дороги. Також рожеві квіти у сорту Ваніла фрайз. Кущ витримує навіть -30°C. Не потребує вкривання на зиму. Якщо гілки підмерзли, швидко відновлюється.
Всі вони ніжно-рожеві, не те що Ред барон. З ним квітник аж горить. Цвіте яскраво-малиновим кольором.
Гортензію можна садити цілий рік, якщо купувати саджанець у контейнері. Зручно це робити восени. Наступного липня зацвіте і квітнутиме до середини жовтня.
Ця рослина цвіте і в напівтіні. Тому не прискіпуюся до місця посадки. Але краще там, де не ходить птиця. У куща корені близько біля поверхні й кури можуть повидирати. Не лякайтеся, якщо гортензія не цвіте після посадки. Має призвичаїтися. В одного сорту це місяць, в другого пів року.
На високих кущах пагони підв’язує. Великі суцвіття можуть нахилятися від вітру чи після дощу. Набирають вологу, стають важкі.
Гортензія любить дощову воду або з лимонним соком. На літр беру 10 крапель. Щоб рясно цвіла, підживлюю розведеним у воді курячим послідом.