Суд над угорською графинею Елізабет Баторі розпочався 2 січня 1611-го в замку Битчанський Град, нині Словаччина. Це був найгучніший процес того часу. “Криваву графиню” та її слуг звинуватили у катуванні та вбивстві від 60 до 600 людей.
Елізабет Баторі походила із знатної дворянської родини. У дитинстві дівчинка хворіла на епілепсію, страждала від головних болей. У 15 вийшла заміж барона Ференца Надасді. Як весільний подарунок Ференц подарував дружині Чахтицький замок і 12 сіл навколо нього. Замок розташований біля підніжжя Малих Карпат, зараз це території сучасної Словаччини. Від шлюбу народилося шестеро дітей. Їх виховували з першого дня народження годувальниці.
Подружжя були суворими людьми і не терпіли непослуху від підданих. Ференц жорстоко катував полонених, а Елізабет слуг. Коли помер від загадкової хвороби Ференц Надашді, його вдова стала ще жорстокішою. Першими жертвами Баторі стали дівчатка-підлітки, дочки місцевих селян. Їх нібито забрали на службу у замок. За допомогою кількох надійних служниць, Елізабет розважалася, катуючи дівчат кліщами, голками, бритвами, ножами, розпеченими прасками.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Полонених і ворогів Дракула садив на палі
Селянських дівчат, яких наймали на роботу, іноді вбивали в першу ніч на роботі. Одних змушували їсти м’ясо інших, інших обливали водою взимку і ті замерзали до смерті. В підземеллях і катівнях замку графиня наказала підвісити під стелю залізну клітку з лезами всередині. Вона також встановила “Залізну діву” – ляльку в натуральну величину у формі оголеної жінки з гострими шипами. Лялька “обіймала” своїх жертв і різала їх до смерті.
По селах поповзли чутки про “Криваву Елізабет”. Селяни почали говорити, що вона п’є кров молодих дівчат або ж купається у ній. Це додає їй молодості і безсмертя. Казали, що у розпачі вона шукала дівчат знатного походження, кров яких “більш якісна”.
Слуги Єлизавети таємно ховали трупи в полях і церковних подвір’ях. Батькам казали, що їхня дочка загуляла з молодиком і втекла. 1610-го вбивці зробили помилку чотири тіла дівчат не закопали, а кинули і лісі під замком. Рештки дівчат упізнали. Почали скаржитися дворянам та священникам.
Король доручає своєму раднику Дьордю Турзо провести розслідування.
Турзо несподівано приїжджає в замок Чейте, у підземеллях знайшов понівечені тіла, кількох ще живих дівчат із слідами катувань. Заарештував графиню Баторі та чотирьох її спільників. Король Матяш запропонував стратити Баторі без суду, але Турзо не хотів так карати знатну дворянку. Призначив шестиденний судовий процес.
Саму графиню Елізабет Баторі навіть не привезли в судову залу. Допитували свідків та постраждалих, іноді до 35 осіб на день. Більшість свідків не розповідали те, що бачили самі, а переказували інформацію, яку їм розповіли. Суд також розглянув знайдені скелети та трупи як докази.
Точне число жертв Баторі невідоме. На суді слуги говорили про від 100 до 200 жертв. Слуг-помічників графині засудили до смерті. Вирок виконали негайно. Їм відірвали пальці розпеченими щипцям та спалили на багатті. Суддя наказав довічно ув’язнити Елізабет в її замку. Робочі замурували двері та вікна кімнати і лишили невелике вікно для харчів. Вона померла через три з половиною роки.
Підтримуваний турками Влад Дракула здолав Владислава III з династії Басарабів-Данешти і після його загибелі вдруге став господарем Валахії 22 серпня 1456-го. Правитель князівства Валахія Дракула разом із 7 тис. воїнів уночі напав на 120-тисячну армію турецького султана Мехмеда ІІ. Узятих у полон Дракула наказав посадити на палі.