Арешт генералів, атаки на Кличка, хвилі бруду під Залужного і вишенька на політичному торті країни останніх двох тижнів відсторонення нардепа, лідера партії “Європейська солідарність” Петра Порошенка від участі в засіданнях Верховної Ради України. Спершу планувалось до серпня. Однак, днями, після реакції європейських столиць, зʼясувалось, що Петра Порошенка можуть покарати неучастю в роботі парламенту лише на три дні.
То що ж налякало “слуг”: реакція українського суспільства, чи все ж Заходу?
“Не думаю, що влада злякалась своїх співвітчизників. Вона переконана, що в умовах воєнного стану не буде нічого такого, щоб загрожувало її пануванню та впливу – вважає політолог Євген Магда. Я гадаю, що саме через гучну реакцію низки європейських столиць ситуація зійшла нанівець. Ця вся історія ще раз показує коли б не відбулись вибори, такого бренду як “Слуга народу” вже не буде”.
Отже черговий скандал довкола Петра Порошенка та певні його деталі ще раз демонструють загальний політико-правлячий фон в Україні.
Регламентний комітет ВРУ 30 січня проголосував за відсторонення лідера “Європейської солідарності” Петра Порошенка від участі в роботі парламету на одне пленарне засідання. В умовах воєнного стану одне пленарне засідання триває безперервно тобто Порошенка мали відсторонити до серпня.
В анотації висновку повідомляється, що 19 грудня 2024 року під час пленарного засідання ВР Порошенко “дозволив собі ганебні, хамські висловлювання у формі матюків на адресу народного депутата України Богдана Васильовича Яременка”.
Справа стосується одного з голосувань, яке відбулося 18 грудня минулого року. Тоді депутати голосували за виключення голови депутатської групи “Платформа за життя та мир” Юрія Бойка з комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин після його провокативних заяв.
З першого разу голосування не відбулося “за” проголосувало 217 депутатів, зокрема, фракція “ЄС” дала лише 17 голосів.
Ініціатором відсторонення Петра Порошенка став голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, черга до розгляду його заяви з приводу подій більш, ніж місячної давнини дійшла тільки зараз. У коментарях ЗМІ він пояснив, що приводом для його звернення до колег по комітету стала поведінка Порошенка наступного дня після провалу голосування постанови по питанню Бойка, зокрема, нецензурна лексика у бік Богдана Яременка.
Подвійні стандарти монобільшості
Водночас члени партії “Європейська солідарність” заявили, що “слуги народу” і колишні нардепи з ОПЗЖ, котрі голосували за рішення комітету, хочуть позбавити лідера партії права на депутатську діяльність, на виступи з парламентської трибуни, голосування й обговорення законопроєктів з лютого по серпень 2025 року.
Голова Комітету з питань інтеграції України з ЄС, народна депутатка фракції “ЄС” Іванна Климпуш-Цинцадзе під час виступу на Регламентному комітету звинуватила монобільшість у подвійних стандартах.
“Чомусь я не бачу жодних заяв про те, щоб заборонити брати участь у сесіях парламенту тим депутатам, які безпосередньо на трибуні парламенту послуговуються лайкою й обсценною лексикою. Це чомусь проходить непоміченим. Микиту Потураєва стурбувало те, що, мовляв, п’ятий президент Порошенко якимись своїми словами зганьбив високе звання Президента України? Я щось не бачила хвилі обурення стосовно того, що чинний президент Зеленський у міжнародних медіа говорив відвертою лайкою на адресу нашого ключового партнера Сполучених Штатів Америки і це жодним чином у ваших очах не ганьбить звання Президента України”, констатує депутатка.
Також і народний депутат Володимир Вʼятрович заявив, що атаки на Порошенка послаблюють Україну.
“Нас насправді чекають найважчі пів року парламентської діяльності цього скликання, які потребують абсолютної концентрації всіх зусиль на те, аби втримати Україну незалежною, сильною державою. Саме на цьому ми маємо зосередитися. Я впевнений, що те, що зараз обговорюється, ця імовірна можлива санкція щодо Петра Порошенка, позбавлення його права брати участь у засіданнях парламенту протягом пів року це серйозне послаблення країни зсередини”, сказав він під час засідання Регламентного комітету.
Після цього галасу ініціатор відсторонення Порошенка Микита Потураєв заявив, що можливе покарання лідера партії “Європейська солідарність” і п’ятого президента України від засідань Верховної Ради можуть скоротити із потенційних пів року до трьох днів. Він напряму пов’язав таке послаблення для опального пʼятого президента із реакцією Європи, що там можуть розцінити це як надмірне покарання. Що потягне за собою певні висновки.
У мороці скурених планів
То що ж виходить: якщо Європа не заступиться за певного опального політичного персонажа, то людина буде, наприклад, сидіти десь за умовними ґратами і їй ніхто не допоможе?
“Коли правляча партія, котра має парламенстьку монобільшість, у своїй діяльності як програмними положеннями керується анекдотом: “Те, що ми роками приймали за оргазм, виявилось нападом астми”, – то це свідчить про її інтелектуальні здібності, – зазначає Євген Магда. Якщо люди при владі діють саме таким чином і їх усе влаштовує, то це означає, що щонайменше вони повʼязують своє майбутнє не з Україною. І вони будуть достатньо щвидко покидати межі держави, коли час їх політичних повноважень закінчиться. А для когось з них охорона перетвориться на конвой. Тому вони й зважають на застереження Європи”.
Однак, питання в тому, що політична відповідальність настає на наступних виборах. У нас це ще не всі зрозуміли. Навіть після кількох років перебування при владі. Бо скажімо, як можна було кілька місяців тому показувати план перемоги Дональду Трампу й не створити команду для його втілення? Це, як мінімум, не далекоглядно. А вірніше, яка команда такий і план. Або ще простіше: той план уже скурили. Було б смішно, якби не було так сумно.
А загалом, незважаючи на оприлюднені звинувачення Порошенка, за кулісами цієї всієї історії проглядається спроба усунути від засідань Ради того, хто ймовірно подав певні сигнали ексголовкому Валерію Залужному про фінасування його виборчої кампанії. Якщо, звісно, генерал-посол вирішить брати участь у виборах президента.