Відомий автор концепції віденського Seestadt Aspern, одного з найбільших урбаністичних проєктів Європи, Йоганнес Товват сьогодні працює в Україні з компанією blago. У розмові він розповів, чому його вразила стійкість українців, як війна змінила міський простір і які шанси має країна стати прикладом у європейській урбаністиці.
Початок його архітектурного шляху пов’язаний із раннім зацікавленням професією, а важливим впливом став архітектор Ральф Ескін. Товват зазначає, що це навчило його розглядати архітектуру не лише як естетику або техніку, а як роботу з людськими потребами та щоденним досвідом.
Головний професійний урок для нього — розуміння архітектора як творця середовища, а не одиничних споруд. За його словами, життя відбувається в просторах між будівлями, і саме вони визначають, чи буде місто комфортним для людей.
Проєкт Seestadt Aspern Товват називає можливістю створити міський організм з нуля. Центральною ідеєю стало озеро, яке задає ритм і атмосферу простору, а перемога в конкурсі дала йому впевненість у значенні урбаністичного мислення для трансформації країни.
Українці вразили архітектора передусім здатністю єднатися у важкі часи. Він відзначає, що під час війни міста не спорожніли, а навпаки — стали жвавішими: люди більше виходили на вулиці, шукали контактів і підтримували одне одного.
Як приклад Товват згадує Луцьк, де центральна пішохідна вулиця під час війни перетворилась на живий громадський простір: кафе виносили столи на вулицю, а люди активно користувалися публічними зонами. Це свідчить про те, що міський простір став для багатьох точкою опори.
Війна, на його думку, загострила усвідомлення цінності людяних просторів і показала важливість близькості та соціальної взаємодії. Новий ритм міст — менше ізоляції, більше соціальності — є важливим сигналом для архітекторів і девелоперів.
Товват вважає, що Україна рухається у вірному напрямку, якщо збереже стратегічний підхід до містобудування. Країні потрібні довгострокові урбаністичні плани та відмова від спокус «швидкого і дешевого» будівництва, аби мати шанс випередити Західну Європу.
Місто майбутнього, за його баченням, має об’єднувати людей: бути гнучким, відкритим і таким, що полегшує зустрічі й взаємодію. У співпраці з компанією blago він підкреслює значення створення цілісного простору, який служить людям і формує міську культуру.
Найважливіші пріоритети для українських міст у найближчі роки — орієнтація на якість, довгостроковість і людяність. Якщо при плануванні враховуватимуть безпеку, комфорт і соціальні зв’язки, українські міста можуть стати прикладом для Європи.