Останнього тижня президент України Володимир Зеленський провів нараду на Банковій і доручив розпочати роботу над законопроєктом, який регулюватиме процедури проведення виборів під час дії воєнного стану.
Поінформовані джерела стверджують, що частина ініціативи спрямована на реакцію на закиди з боку президента США Дональда Трампа щодо недемократичності України, проте в Києві серйозно розглядають і технічні аспекти організації голосування під час війни.
У попередніх напрацюваннях фігурує ідея багатоденного голосування з вимогою вкластися в 60-денний термін, аналогічний строку, що застосовується при дострокових президентських виборах.
Центральна виборча комісія попереджає, що за нинішніх умов проведення всеукраїнських виборів практично нереальне і може підважити легітимність результатів. Наразі функціонують близько 75% виборчих дільниць, а майже мільйон військовослужбовців перебувають на фронті без можливості проголосувати. Голова комісії зазначив, що навіть у найкращому випадку на підготовку знадобиться щонайменше шість місяців.
Паралельно у публічному просторі обговорюють варіанти політичних компромісів: частина населення готова до «замороження» фронту, але не підтримує виведення військ із Донбасу, і лише невелика частка опитаних погоджується на план з суттєвими поступками Росії. Водночас президент нібито пропонував американській стороні відмову від перспективи вступу до НАТО як можливий компроміс.
За повідомленнями, США наполягають на своїх пропозиціях, зокрема на створенні буферної зони, тоді як окремі українські ініціативи, як-от ідея вільної економічної зони в Донеччині, були відхилені. Від керівництва країни вимагають домагатися від партнерів конкретних кроків, а не лише заяв.
Підсумок — питання виборів під час воєнного стану перебуває на стадії опрацювання і вимагає вирішення технічних, юридичних та політичних проблем перед оголошенням будь-яких остаточних рішень.