Попри офіційну позицію нейтралітету у війні Росії проти України, Казахстан стикається зі зростанням кількості судових справ проти власних громадян, які беруть участь у бойових діях за кордоном. Це створює внутрішню напругу, адже Астана публічно закликає до мирних переговорів.
Згідно з кримінальним законодавством Казахстану, участь громадян країни у збройних конфліктах поза її межами суворо заборонена. Правоохоронні органи активно застосовують ці статті до тих, хто долучився до бойових дій.
Судова практика показує, що для казахстанських судів не має різниці, чи підписувала особа контракт з Міністерством оборони РФ, чи була найманцем приватної військової компанії «Вагнер». У всіх випадках обвинувачені свідомо погоджувалися на участь у війні, що є ключовим фактором у винесенні вироків.
Ще кілька років тому подібні справи були поодинокими, вимірюючись десятками. Однак ситуація різко змінилася на початку 2025 року, коли український проєкт «Хочу жити» оприлюднив дані про іноземців, які, ймовірно, воювали на боці Росії. Ця інформація спровокувала масові перевірки та відкриття проваджень казахстанськими правоохоронцями.
Людська ціна цього конфлікту для Казахстану вже значна: за час повномасштабної війни загинуло майже 200 громадян або вихідців із країни. Водночас офіційна Астана, в особі президента Касима-Жомарта Токаєва, продовжує декларувати нейтралітет та готовність до посередницьких зусиль у переговорному процесі.