Росія не готується до війни з Європою – вона вже її веде, і вже давно. Лише з 2022 року РФ атакувала країни Заходу 300 разів “нижче порогу” офіційного реагування Північноатлантичного альянсу (НАТО).
Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі 2 квітня повідомила директорка Sahaidachnyi Security Center Леся Огризко.
Аналітичний центр створив онлайн-трекер The Everywhere War (“Всюдисуща війна”), який документує російські військові провокації, диверсії, кібератаки та інші підпорогові операції проти євроатлантичних країн з 2022 року. Згідно з дослідженням, найбільше таких атак припадає на Польщу, Естонію, Німеччину, Сполучені Штати, Литву, Фінляндію, Данію та Латвію.
“Ми фіксуємо якісну зміну гібридної кампанії РФ проти Європи, – говорить Леся Огризко. – Кремль перейшов від розпорошених маніпуляцій у кібернетичному та інформаційному просторі для вирішення тактичних задач до цілеспрямованої підготовки майбутнього операційного театру потенційної повномасштабної агресії. Росіяни глушать сигнали GPS, вербують диверсантів, пошкоджують трубопроводи й енергетичні кабелі, масово застосовують дрони для тестування систем ППО і розвідки військових та стратегічних цивільних об’єктів. Зусилля Москви спрямовані на підготовку до застосування військової сили та підрив політичної волі країн НАТО до спротиву”.
Західні аналітики часто помилково трактують гібридну війну як окрему форму агресії, тоді як за російською доктриною – це етап формування умов для тотальної війни, зауважує експертка.
Детальніше Sahaidachnyi Security Center проаналізував поточний стан та траєкторію розвитку агресії РФ проти ЄС у дослідженні “Війна, якої “не існує”: російська допорогова агресія проти Європи та сценарії її ескалації”. У ньому визначають два основні сценарії відкритого збройного конфлікту. Перший – “Сувалькський гамбіт”, спрямований на захоплення вузького коридору між Калінінградом і Білоруссю й ізоляцію країн Балтії. Другий – повномасштабна регіональна війна з одночасними ударами в наземному, повітряному, морському, кібер- та космічному доменах для встановлення повного контролю над Балтійським регіоном.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Столтенберг заявив про готовність обговорювати буферну зону з Росією
Серед менш імовірних розглядаються сценарії, наприклад, із захопленням островів Балтійського моря Готланд (Швеція) або Сааремаа (Естонія), а також ескалація в Арктиці або наземні наступальні операції у Фінляндії чи Норвегії. При цьому підкреслюється, що основна політична мета московського режиму полягає не в захопленні й анексії територій, а в нанесенні військово-політичної поразки НАТО як інституту колективної європейської безпеки.
Окремо в дослідженні проаналізовали оперативний сценарій повномасштабної агресії Росії в ЄС. А також оцінили баланс сил у п’яти операційних доменах.
“Європа заспокоює себе сподіванням на колективну відповідь НАТО на можливу агресію, – зауважує Огризко. – Натомість ми закликаємо країн-партнерів вчасно звернути увагу на захист власної інфраструктури і формування сучасних алгоритмічних військових спроможностей на основі роботизованих і автономних бойових систем. Росія вже набула цих спроможностей, а Україна – єдина країна західного світу, що може забезпечити готовність ЄС до відбиття агресії або зменшити її вірогідність. Для цього вже недостатньо серйозного вивчення нашого досвіду: потрібна повноцінна співпраця зі спільного розвитку спроможностей та інтеграція України в європейський безпековий простір”.
Розвідки країн НАТО, зокрема Німеччини та Данії, прогнозують можливий напад Росії на Євросоюз вже до 2030 року, повідомляв єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс у травні торік. Очікується, що в разі нападу РФ зосередить удари на енергетичній інфраструктурі, тому Альянс посилює захист критичних об’єктів і проводить відповідні навчання, ідеться у щорічному звіті генерального секретаря НАТО Марка Рютте за 2025 рік.