Нещодавній корупційний скандал навколо земельних махінацій у Києві, розкритий журналістами Bihus.info, змусив мера столиці Віталія Кличка вдатися до резонансних кадрових змін. Проте його рішення усунути лише виконавців схем, залишивши ключових осіб недоторканними, викликає серйозні запитання.
Як відомо, у центрі цих корупційних схем перебував Денис Комарницький, якого називають неофіційним “смотрящим” за будівельною галуззю в Києві. Він координував свою діяльність із високопосадовцями КМДА, Київради та великими забудовниками. Але важливо, що Комарницький діяв не сам, а був частиною системи впливу Артура Палатного — кума Кличка й однієї з найвпливовіших фігур у його оточенні.
Незважаючи на це, Кличко влаштував публічний “розгін” клерків-виконавців, фактично переклавши відповідальність на нижчі ланки схеми, але жодним словом не згадав про власну відповідальність чи роль Палатного. Ба більше, він не зажадав від свого кума публічно пояснити свою причетність до земельних і будівельних афер столиці.
Чому Кличко обрав тактику показового спектаклю?
- Відволікання уваги від себе та близького оточення
Замість того, щоб визнати очевидне — що вся будівельна мафія в Києві діяла під покровительством впливових політиків, включно з ним самим і Палатним, — мер віддав перевагу тому, щоб зробити винними чиновників середньої ланки. - Політична доцільність
Звільнення другорядних фігур — це класична схема збереження влади. Кличко демонструє боротьбу з корупцією, але не ризикує зруйнувати свою систему впливу, усуваючи дійсно ключових осіб, зокрема Палатного. - Фінансові інтереси
Залишаючи Палатного поза ударом, Кличко зберігає доступ до фінансових потоків, пов’язаних із забудовами, тендерними розподілами та земельними аферами. Розрив цих зв’язків означав би для нього втрату величезних сум і контролю над стратегічними ресурсами столиці.
Яку роль відіграє Палатний у цих схемах?
- Він є неофіційним посередником між великими забудовниками та адміністрацією Києва.
- Контролює фінансові потоки в комунальних структурах, які розподіляють землі та тендери.
- Організовує неформальні зв’язки між КМДА, Київрадою та девелоперськими компаніями.
- Бере участь у погодженні “сірих” схем продажу й оренди столичної нерухомості.
Попри численні факти, його роль у земельних махінаціях навіть не обговорюється на офіційному рівні.
Чому Кличко і Палатний мовчать?
Якби мер Києва справді не був причетний до цих схем, він мав би:
- Публічно визнати, як влаштована система корупції в будівельній сфері столиці.
- Пояснити свою роль у зв’язках із Палатним і чому він так довго його прикривав.
- Вимагати від Палатного виступити перед громадськістю та роз’яснити свою причетність.
Однак цього не сталося. Натомість ми бачимо черговий політичний спектакль, де жертвами стають виконавці, а замовники й бенефіціари залишаються в тіні.
Цей скандал укотре підтверджує, що реальна влада в Києві зосереджена не в руках офіційних структур, а в “тіньових кланах”, які контролюють ключові фінансові потоки столиці. І доки Кличко та його оточення залишаються безкарними, будь-яка “боротьба з корупцією” буде лише фікцією.