Новий технологічний уклад, циркулярна економіка, посилення обороноздатності потребують відповідної інфраструктури й кадрів, які зі свого боку мають володіти арсеналом точних наук і культурою мислення, котру формує математика як наука і навчальна дисципліна.

Зі зрозумілих причин українські школи й університети живуть у стані форс-мажору і намагаються проводити заняття, адаптуючись до постійних викликів. І діти, і дорослі змушені були засвоїти прикладні навички дистанційного проведення уроків, вивчення нових безпекових правил, переїздів та адаптації до нових колективів та ін.  

Один з аспектів, який викликає занепокоєння, — це суттєві прогалини наших дітей у математиці. Так, згідно з відомим дослідженням Програми міжнародного оцінювання учнів (PISA, Programme for International Student Assessment), що проводиться Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), освітніми проблемами України є відсутність базових знань з математики 45 % учнів і слабкі читацькі навички підлітків, унаслідок чого вони погано розуміють текст і,  відповідно, не можуть його засвоїти. Проблема зниження уваги й низька культура читання, так зване кліпове мислення — це проблема не лише України, а й інших держав, де проводилися заміри.

Участь України у дослідженнях 2018 і 2022 року є однозначно позитивним фактом: воно допомагає нам діагностувати проблеми й знаходити ефективні засоби їхнього розв’язання. Одна з них — використання  потенціалу інтелектуальних ігор, зокрема — Го.

Історично Го, як і шахи, були винайдені на сході Євразії. Китай, Корея та Японія є регіонами, де Го — невіддільна частина освіти й дозвілля для різного віку. Гра спочатку мала елітарний характер і була прерогативою вільного часу імператорів, полководців і різного рівня керівників. Окрім типових для кожної гри азарту і бажання перемоги, Го містить корисні навички стратегування, тому її часто використовували для планування воєнних дій і взаємовідносин з сусідніми царствами, як у Китаї та Японії, наприклад.

За останнє десятиліття ця гра впевнено завоювала своє місце і серед країн західного світу, спочатку через наукову, ділову і політичну еліту. До речі, це знайшло свій відбиток у кінематографі. Згадаймо фільм про Нобелівського лауреата Джона Неша «Ігри розуму» (2001), де в одному з епізодів герої фільму проводять час за грою. Імовірно, численні комбінації й мультимодальний характер партій вплинули на дослідників-математиків, що  зумовило розвиток теорії гри як окремого важливого наукового напряму. 

Ось які переваги Го можна використати для того, щоб викликати інтерес і підвищити ефективність усіх учасників освітнього процесу:

— збалансований розвиток особистості через посилення як аналітичних, так і креативних здібностей, що доведено дослідженнями зі сфери психофізіології;

— доброзичливість і дисциплінованість, що формуються завдяки витримці, повазі до опонента і природному зануренню у гру;

— суттєве поліпшення абстрактного мислення, навичок усного рахунку і просторового уявлення, яке стає можливим через зорову взаємодію з дошкою/гобаном і комбінацією камінців (аналог фігур у шахах);

— поліпшення навичок комунікацій і пошуку оптимальних рішень, навіть «рівноваги Неша» у життєвих ситуаціях, адже в Го, на відміну від шахів, мета — не знищити опонента, а дістати контроль над простором і досягнути вигідного розкладу сил та балансу;

— розуміння цінності часу в офлайні, прагнення до спілкування і перебування  в розумному комьюніті, де діти тягнуться за кращими й мають можливість інтелектуального розвитку через змагання з підлітками з інших країн.

Україна має гарний потенціал і досягнення у розвитку культури Го. Наших  гравців шанують за межами країни, тому що вони завжди демонструють високий клас гри. Це стало можливим завдяки системному підходу, коли тренери спираються на міжнародний досвід, добре обізнані в матеріалі та ставляться з відповідальністю і теплом до своїх учнів. І це приносить позитивні плоди, як-от  на нещодавньому 66-му чемпіонаті Європи з Го, що проходив у липні-серпні в Тулузі (Франція), коли наша юнацька команда вчергове показала високий результат і українські діти посіли перші місця.

Україна здобула перше місце у змаганнях сам на сам, і друге —  в командному форматі (перше за Францією, третє за Чехією). Перемога юнацької збірної України в Юнацькому командному чемпіонаті з Го-2024 під патронатом ігрового порталу Panda.net вразила багатьох присутніх майстерністю гри. Відзначу чемпіонів — Андрія Кравця, що посів перше місце вдруге поспіль, і багаторазового чемпіона Європи в юнацькій категорії — Всеволода Овсієнка. Також маємо ще один здобуток: представниця України — математикиня і мама юного талановитого гравця Августа Савицького — Оксана Невоструєва обрана в президію Європейської Федерації Го і відповідатиме за розвиток дитячого і юнацького Го в Європі.

Сьогодні в Україні багато говорять про посилення STEAM-напряму (science, technology, engineering, art, mathematics) у школах, а також про необхідність відновлення позашкільної освіти на рівні, коли у нас було системне авіа-, ракето- і суднобудування. Адже відомо, що майбутні інженери й  конструктори формувалися в позашкільний час у гуртках, які ефективно доповнювали основне навчання. Наприклад, у дитинстві я відвідував гуртки в  Палаці молоді та юнацтва (тоді Будинок піонерів) з декількох напрямів —  техніки, фотографування і гірського туризму, що напевне заклало інтерес до майбутніх професійних занять, зокрема медіа й екологічного права.

Впевнений, що увага до методології викладання Го і впровадження уроків, гуртків, змагань з інтелектуальної гри у шкільну систему не лише підвищуватиме загальний рівень освіти, а й формуватиме стратегічні навички випускників, уміння вибудовувати причинно-наслідкові зв’язки, що важливо для здобуття професій, а також навичок оцінення ризиків у різних сферах і посилення засад безпеки.

Володимир КОСТЕРІН, почесний президент Федерації Го України

Джерело: Газета “Світ”