Національний банк з компанією “Опендатабот” провели опитування користувачів про те, як часто вони стикаються з кібершахрайством.
Кожен дев’ятий опитаний (11%) став жертвою шахраїв з початку воєнного стану, повідомив Нацбанк.
Опитування пройшли понад 112,9 тис. користувачів.
“Користуючись ситуацією і складним становищем громадян, злочинці ошукували людей, прикидаючись банками чи обіцяючи фінансову допомогу від держави, міжнародних та благодійних організацій”, – розповів Нацбанк.
Найчастіше злочинці ошукують молодь у віці 18-24 років (14% опитаних) та людей старше 65 років (11,5%).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Ваш родич у біді”: назвали чергову схему шахраїв
Більшість шахрайських випадків сталися під час купівлі чи продажу товарів в інтернеті – 52,7%.
Друге місце посідає таке шахрайство як фішингові посилання – 18,6%.
Далі у списку шахрайських схем – злам акаунтів у соцмережах (12%) і виманювання інформації телефоном (10,2%).
Майже третина жертв шахраїв втратили від їх дій близько 500 грн, ще чверть опитаних – понад 5 тис.
“Під час війни шахраї використовують вразливість громадян, їх тривогу, скрутний стан. Протидіяти цьому можна лише через обізнаність та критичне мислення”, – сказав директор департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Андрій Поддєрьогін.
Більшість випадків, коли громадяни втрачають свої кошти, виникають через розголошення ними даних своєї платіжної картки, одноразових паролів для підтвердження операцій, даних для входу до інтернет-банкінгу.
Втрати грошей можна було б уникнути, пам’ятаючи і дотримуючись правил безпечного використання платіжних карток, зі слів представника Нацбанку.
Тим, хто купує товари в мережі Інтернет, поліція радить обирати післяплату.
Шахраї для підміни номера телефону використовують спуфінг ідентифікатора абонента або телефонний спуфінг. У таких випадках телефонує шахрай, а на екрані смартфона відображається український номер банку.
Держспецзв’язку розповіла про ознаки фішингових розсилань.