В останній день квітня 2024 року стало відомо про часткове послаблення санкцій проти Росії. Ця новина на тлі нічних обстрілів Одеси та денних – Харкова теж була болючою, але з-за океану запевняють – про відміну обмежень і мови бути не може. У деталях розбиралася Gazeta.ua.
Що сталося
30 квітня 2024 року Міністерство фінансів США надало дозвіл на фінансові операції з низкою підсанкційних російських банків. Йдеться про: “Сбербанк”, “ВТБ”, “Альфа-банк”, “Cовкомбанк”, “Росбанк”, “ВЭБ РФ”, “Банк Санкт-Петербург”, “Открытие, “Росбанк”, “Банк “Зенит”.
У дозволі Мінфіну США сказано, що обмеження послаблюються винятково для таких операцій:
видобуток, переробка, скраплення та транспортування, постачання енергоносіїв будь-якими способами,
купівля енергоресурсів включно із деревиною та ураном.
Отже, йдеться про енергетику – тобто, про найбільш важливу і чутливу сферу на сьогодні, від якої багато в чому залежить ситуація в Україні. Послаблення діятимуть до 1 листопада 2024 року, якщо не будуть подовжені.
Стримана реакція
Чому Мінфін США згадав про “подовження”? Виявляється, вказана ліцензія була видана 24 лютого 2022 року й відтоді пролонгована дев’ять разів. У листопаді 2023 року агенція Bloomberg повідомила про начебто прохання Мінфіну та Держдепу США до окремих великих американських банків не припиняти деякі операції з російськими структурами (зокрема, з “Газпромом”). У повідомленні згадувалися такі американські банки як Citigroup та JPMorgan. Згодом Мінфін на уточнення Bloomberg наголосив, що йдеться про гуманітарну сферу та сільське господарство.
Отже, хоча нині сталася пролонгація ліцензії, до розрахунків додали енергетику, причому у найширшому розумінні, від нафти до деревини, від відновлювальних джерел до урану.
З огляду на те, що це лише пролонгація ліцензії, у США зреагувати стримано – лише анонсували можливе ембарго на експорт російського урану. Натомість прокремлівські пропагандисти повідомляють про “відміну санкцій” та інтерпретують подію як бажання чинної влади Сполучених Штатів стримати ціни на нафту до виборів.
Що передувало рішенню
24 квітня, майже за тиждень до послаблення санкцій, у Росії чи не вперше з початку широкомасштабного вторгнення в Україну рішенням суду Санкт-Петербурга заблоковано всі рахунки одного з найбільших банків США – JP Morgan. Раніше, на початку квітня 2024 року, JP Morgan подав до суду на банк “ВТБ”, котрий вимагав повернути понад 439 мільйонів доларів США, заблокованих на його рахунку через запровадження антиросійських санкцій. А за кілька днів до послаблення санкцій щодо російських банків, влада Сполучених Штатів взяла під контроль Republic First Bank, який опинився на межі банкрутства.
І ще деталь. Ціни на нафту на світовому ринку трішки підросли, що дало можливість російським пропагандистам пов’язати послаблення з вартістю “чорного золота”.
Геополітичне тло для пом’якшення
Напередодні подовження ліцензії Мінфіном держсекретар США Ентоні Блінкен, який перебуває у близькосхідному турне, висловився з приводу антиросійських санкцій так: “Це (адаптація економіки РФ до обмежень) може спрацювати у найближчій перспективі, але не буде стабільним у довготривалій перспективі. Росія слабне економічно, слабне у військовому сенсі та дипломатично у більшій частині світу”.
Натомість Джанет Єллен, міністерка фінансів Сполучених Штатів, анонсувала обмеження виробничих потужностей Китаю, щоб “протистояти надмірному та дешевому китайському імпорту”.Це істотна заявка на повномасштабний санкційний тиск проти КНР. Але парадокс у тому, шо послаблення для російських банків може бути також пасом у бік Пекіна.
(Не)глибока заморозка
Адже приблизно з середини квітня поточного року китайські комерційні структури почали відмовлятися від експорту до країни-агресорки через проблеми, які виникали під час розрахунків. Зокрема, щоб не взаємодіяти із підсанкційними російськими банками, китайські підприємці відкривають рахунки у третіх країнах. Однак останнім часом у цих третіх структурах, у свою чергу, відмовляються приймати платежі з Росії. Іншим виходом, пише агенція Reuters, є послуги валютних брокерів, але це довго і дорого. Проблема сягнула такого масштабу, що про неї заговорив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков: влада двох країн, за його словами, “перебуває у тісному діалозі заради вирішення цих питань”.
Ще б пак – “ці питання” загальмували запуск так званого “депозитарного мосту” між Москвою та Пекіном. “Міст” забезпечив би взаємний і прямий доступ інвесторів на ринки двох країн. Без зручного та швидкого механізму розрахунків експортери своїх грошей чекають місяцями. Тому часткове послаблення американських санкцій проти низки російських банків, вірогідно, полегшить життя китайським експортерам. Що, у свою чергу, може зменшити тиск дешевих товарів із Піднебесної на ринок США.
Газовий зашморг-2
Тим часом, є й добрі санкційні новини для України – Швейцарія “заморозила” активи Центробанку РФ на більш ніж 13 мільярдів євро. За даними Politico, Європейський центробанк повідомив про це два великих банки, що досі мають справи з країною-агресоркою (австрійський Raiffeisen Bank International та італійський Unicredit). Окрім того, Євросоюз анонсував 14-й пакет санкцій проти країни-агресорки, що може містити заборону на експорт російського скрапленого газу. Кремль зреагував миттєво – Пєсков заявив, що будь-які заходи проти експорту російського газу спричиняють зростання ціни на блакитне паливо для європейських споживачів. І це не порожні погрози.
DW з посиланням на Kpler стверджує, що нині РФ є другим за обсягами постачальником газу до Європи. Тільки не трубопровідного (його обсяги з майже 50% у 2022 році впали до 8% у 2023 році), а скрапленого. За 2023 рік Росія поставила до ЄС 16% від загального обсягу імпортованого блакитного палива, цей показник удвічі перевищує аналогічний за 2021 рік.
Бажана воля
Тенденція зберігається й у першому кварталі поточного року – зростання на 5%. Ключовими заготівельниками скрапленого газу стали Іспанія, Франція, Бельгія. Оскільки скраплений газ доставляється, переважно, морем, російський “Совморфлот” перейменовує свої кораблі щоби обійти санкції. Однак більшість скрапленого газу, що надходить до ЄС, згодом перепродається до країн Азії. Тому експерт Київської школи економіки Бенджамін Хільгеншток вважає – Євросоюз цілком здатен взагалі відмовитися від російського газу до 2027 року: “Ця брудна історія показала, що ми можемо відносно швидко диверсифікувати поставки газу”.
Вже відомо, що Італія готова підтримати європейські санкції проти російського скрапленого газу, а загалом ЄС готує механізм протидії перейменуванням танкерів “Совкомфлоту”. Але у Росії залишається останній “козир” у війні за газ – українські підземні газосховища (ПХГ).
Хід заради стабілізації?
Голова НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов закликав країни ЄС подбати про кращий захист українських ПХГ. За його словами, це потребує більше систем ППО Patriot. Хоча атаки на ПХГ на заході країни призвели до руйнації тільки наземних споруд, отже, всі зобов’язання перед замовниками НАК виконує, це не гарантує непорушності підземних резервуарів наступного разу. “Ми можемо опинитися у ситуації, коли потрібно більше засобів ППО, навіть після того, як прийде допомога зі США. Країни ЄС мають відіграти вирішальну роль”, – заявив Чернишов.
Якщо ЄС запровадить антиросійські газові санкції “широким фронтом”, країні-агресорці буде майже неможливо використати послаблення США. Тим паче, Сполучені Штати Америки запровадили нові санкції щодо Білорусі. Але й ризики немалі. “Рішення США може розколоти союзників та тимчасово послабили тиск на Росію, – застерігає у коментарі Gazeta.ua політичний аналітик Дмитро Франчук. – Окрім того, це може створити прецедент. Але водночас такий суперечливий крок стабілізує ринки та сприятиме зниженню цін на енергоносії, що може піти на користь Україні, яка все ще залежить від імпортного газу”.
На думку експерта, є й політичні чинники рішення Мінфіну США – схилити Росію до переговорів. Водночас, зазначив він, зростає роль українських ПХГ, які, без перебільшення, стають запорукою впевненої позиції України та ЄС у майбутньому мирному процесі.