Ленд-ліз запровадили для того, щоб переломити хід воєнної кампанії на користь України. В цьому випадку наші потреби збігаються з інтересами Сполучених Штатів і всього цивілізованого світу, каже військовий експерт Олег Жданов, 56 років.
9 травня президент США Джо Байден підписав закон про так званий ленд-ліз зброї для України. Востаннє така процедура діяла під час Другої світової війни. Документ дозволить Вашингтону швидко постачати все необхідне без зайвих процедур, із відкладеною оплатою.
Процедура ленд-лізу це надання воюючій стороні техніки й озброєння в кредит. Розрахунок відбувається після завершення воєнних дій, пояснює експерт. Закон про ленд-ліз 1941 року ухвалили для Великої Британії. США намагалися не втручатися у Другу світову війну. Зосередилися на допомозі Об’єднаному Королівству, яке на третій день після вторгнення Німеччини в Польщу оголосило їй війну. І перший ленд-ліз на суму 40 мільярдів доларів отримав Лондон від Вашингтона. Тільки потім це поширилося на Радянський Союз на початку 1942 року.
Після відкритої агресії Росії проти України обсяги військових поставок США суттєво збільшилися і сягнули 3,7 мільярда доларів. З ухваленням ленд-лізу вони зростуть?
Так. Уже перший транш за програмою ленд-лізу передбачає 40 мільярдів доларів на військову допомогу Україні.
Чи має ця процедура якийсь конкретний перелік озброєння, що нам мають передати?
Ні. Перелік озброєння погоджується між військовими відомствами двох країн постачальника і того, кому постачається зброя. Наш Генеральний штаб має погодити з Пентагоном список озброєння і його обсяги. Після цього ми отримаємо зброю.
Чи стосується він гуманітарної допомоги? Якщо так, то якої саме?
Так, він поширюється і на невійськові товари. Зараз ми не знаємо, в якій кількості виділяється ця допомога. Але коли озвучили першу цифру 33 мільярди доларів на допомогу Україні, то там було чітко прописано, що 20 мільярдів піде на озброєння, а 13 мільярдів на інші види допомоги, зокрема, й на гуманітарну.
У документі наголошується, що будь-яка позика або оренда оборонних виробів урядом України матиме умови щодо повернення, відшкодування та погашення позики або оренди. Після війни ми змушені будемо розплатитися?
Саме так. Бо це кредит, а не благодійність. Та допомога, яку ми отримуємо сьогодні від західних партнерів безоплатна. Її не потрібно повертати. Але коли нам дадуть техніку й озброєння по ленд-лізу потім доведеться або розрахуватися, або повернути її. До речі, Радянський Союз, тобто Росія, яка оголосила себе його правонаступницею, досі не розрахувалася за ленд-ліз Другої світової війни.
Тож знищену в боях зброю доведеться оплатити. А ту, що лишиться неушкодженою, можемо або повернути, або викупити й залишити собі.
Партнери зможуть диктувати тактику ведення війни
Раніше ми отримували зброю важкими бюрократичними шляхами. Зараз все буде значно скоріше. Спрощується механізм постачання. Знімаються обмеження стосовно надання видів зброї, каже 51-річний Сергій Гармаш, журналіст, учасник української делегації в Тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі.
Хоча, звісно, від самих Штатів залежить, яку техніку вони нам надаватимуть. Тому з одного боку ухвалення закону про ленд-ліз це покращення наших військових можливостей, з другого потрапляємо в залежність до західних партнерів. Вони зможуть нам диктувати тактику ведення війни чи умови її припинення. Не можна оцінювати цей закон однозначно. Добре, що він є. Але сказати, що він дає нам однозначну перемогу не можна.
Ми не повинні покладатися лише на американську військову допомогу. Та сама Велика Британія нам надавала зброю і без ленд-лізу. Проте цей американський закон стане потужним сигналом для наших партнерів, які досі бояться надавати зброю. Закон вказує їм, що вони можуть залишитися осторонь перемоги над путінською Росією. Це невигідно їм політично. Тому стимулюватиме військову допомогу від європейських союзників.
“Газету по-українськи” можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”