Податкова припиняє компанії право оптом торгувати алкоголем. Компанія заявляє про ризик втратити товар на десятки мільйонів гривень. Здавалося б, продукція має зникнути з магазинів.

Але покупець заходить до супермаркету – і бачить ту саму горілку на полиці.

Саме так сьогодні виглядає ситуація навколо PRIME.

У червні 2026 року Головне управління ДПС у Києві припинило дію ліцензії ТОВ «Трейдінг Продакт Компані» на право оптової торгівлі алкогольними напоями. Компанія оскаржила рішення і навіть намагалася через суд тимчасово відновити дію ліцензії, однак отримала відмову. Пізніше вона сама попросила залишити основний позов без розгляду.

При цьому PRIME нікуди не зник.

У вересні 2026 року горілка Prime World Class продовжує бути представлена в асортименті великих українських мереж. Наприклад, «Сільпо» пропонує Prime World Class у пляшках 0,2, 0,5, 0,7 та 1 літр, а також Prime Superior.

Як так виходить?

Відповідь показує одну з особливостей українського алкогольного ринку: держава ліцензує юридичних осіб і конкретні види діяльності, а не торговельні марки.

Тому навіть серйозні проблеми одного учасника ланцюга ще не означають автоматичної зупинки всього бренду.

Бренд, завод, оптовик і магазин – це різні юридичні світи

Для покупця все просто: є пляшка PRIME.

Юридично все значно складніше.

Власником торговельної марки може бути одна компанія. Виробником – інша. Оптовим постачальником – третя. Великі мережі можуть закуповувати продукцію через різних контрагентів, а продають її кінцевому покупцю вже на підставі власних роздрібних ліцензій.

Закон №3817-IX прямо розділяє ліцензії на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю алкоголем. Оптовик має право продавати алкоголь іншим суб’єктам за своєю ліцензією, а магазин здійснює роздрібний продаж уже за власною.

І ось тут виникає ключова особливість системи.

Якщо ДПС припиняє оптову ліцензію компанії А, вона забороняє саме компанії А надалі здійснювати відповідну діяльність.

Але це не означає автоматичного припинення ліцензій компаній Б, В і Г, які можуть бути виробниками, іншими дистриб’юторами або магазинами.

І тим більше це саме по собі не «анулює» торговельну марку, написану на пляшці.

Що відбувається з алкоголем, який уже потрапив до магазинів

Ще один важливий нюанс – товар, який мережа вже придбала.

ДПС пояснює: після завершення або припинення відповідної ліцензії сам ліцензіат, який її втратив, не може продавати чи передавати іншим особам свої залишки алкогольної продукції.

Але якщо товар був законно проданий супермаркету раніше, ситуація інша.

Магазин уже є власником продукції та здійснює роздрібну торгівлю за власною ліцензією. Припинення оптової ліцензії попереднього постачальника саме по собі не припиняє ліцензію магазину і не робить раніше законно придбані пляшки нелегальними.

Тому після проблем у дистриб’ютора бренд може ще довго залишатися на полицях просто за рахунок товару, який уже був заведений у торговельні мережі.

Для великого FMCG-бізнесу це можуть бути суттєві обсяги.

У випадку ТОВ «Трейдінг Продакт Компані» масштаб добре видно із судової справи: компанія сама заявляла, що припинення ліцензії створює ризики для товарно-матеріальних цінностей приблизно на 100 млн грн.

А якщо замінити оптовика?

І тут починається найцікавіше.

Ніщо в самій моделі ліцензування не прив’язує бренд назавжди до одного оптового постачальника.

Якщо власник бренду або виробник укладає договір з іншою компанією, яка має чинну алкогольну ліцензію і дотримується вимог законодавства, така компанія може стати новою ланкою постачання.

Юридично це вже інший суб’єкт господарювання.

Для покупця при цьому не змінюється практично нічого: на пляшці залишається те саме слово PRIME.

Саме тут проявляється головна слабкість сприйняття ліцензійних санкцій суспільством.

Новина «компанії припинили алкогольну ліцензію» звучить так, ніби держава заблокувала певний алкогольний бізнес.

Насправді часто заблокована лише одна юридична ланка цього бізнесу.

Торгова марка продовжує існувати. Виробництво може здійснювати інша компанія. Права на бренд можуть належати ще іншій структурі. А функцію дистрибуції потенційно може перебрати новий ліцензований оператор.

Це не обов’язково порушення закону. Навпаки – за належного оформлення така модель може бути цілком легальною.

Але саме вона суттєво зменшує практичний ефект покарання окремої компанії.

Суд також може дати бізнесу час. Але не автоматично

Є ще один механізм – судове оскарження.

Адміністративний суд справді може як захід забезпечення позову тимчасово зупинити дію індивідуального рішення державного органу. Однак сам факт подання позову рішення ДПС автоматично не зупиняє. Для цього потрібна окрема ухвала суду.

У випадку «Трейдінг Продакт Компані» саме цього компанія й намагалася домогтися.

Вона попросила суд зупинити рішення ДПС про припинення оптової алкогольної ліцензії до остаточного вирішення спору.

Але 1 липня 2026 року Київський окружний адміністративний суд відмовив.

Тобто принаймні цей механізм у конкретній історії ТПК не спрацював.

PRIME як показовий приклад

Історія PRIME добре демонструє різницю між тим, що бачить покупець, і тим, як насправді організований великий алкогольний бізнес.

Сам PRIME називає лікеро-горілчаний завод «ПРАЙМ» місцем народження бренду. Водночас офіційний сайт повідомляє, що після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році завод у Малинівці Харківської області був змушений призупинити виробничу діяльність.

Проте бренд пережив зупинку свого історичного виробничого майданчика і продовжив бути присутнім на ринку.

Тепер схожа історія відбувається вже на іншому рівні.

Одна з компаній, яка фігурує у ланцюгу постачання PRIME, втратила оптову алкогольну ліцензію. Але сам PRIME з українських магазинів не зник.

І це ставить питання вже не стільки до конкретної компанії, скільки до самої моделі державного контролю.

Кого насправді карає держава?

Алкогольний ринок ліцензується досить жорстко. Без ліцензії оптова торгівля алкоголем заборонена.

Але якщо великий бренд може рознести виробництво, права на торговельну марку, дистрибуцію та роздрібний продаж між кількома юридичними особами, виникає очевидне питання:

наскільки болючим для всього бізнесу є припинення ліцензії лише однієї з них?

Для малого підприємства одна ліцензія часто і є всім бізнесом.

Для великої алкогольної групи це може бути лише одна ланка складнішої конструкції.

Один оптовик вибуває – товар, уже придбаний мережами, продовжує продаватися. Згодом постачання може перейти до іншого ліцензованого оператора. Бренд, торгова марка і покупець при цьому взагалі можуть не помітити зміни.

Тому формально держава може застосувати до конкретної компанії максимально серйозний захід – припинити її право торгувати алкоголем.

А на полиці супермаркету наступного дня не зміниться нічого.

І PRIME сьогодні є дуже наочним прикладом того, чому “позбавили алкогольної ліцензії” та “зупинили алкогольний бренд” – зовсім не одне й те саме.